.svg)
Стентування судин у Львові та Стрию
Що таке стентування
Стентування — це малоінвазивна процедура, що відновлює прохідність звужених або закупорених судин. У просвіт судини встановлюють стент — невеликий металевий каркас, який розширює судину та підтримує її стінки у відкритому стані, забезпечуючи вільний кровотік.
Стент виготовляють із медичних сплавів — неіржавної сталі, хрому або кобальту. Існує кілька типів стентів, які підбирають індивідуально залежно від клінічної ситуації.
Метод дозволяє:
- відновити нормальний кровотік у звужених або закупорених судинах
- зменшити симптоми ішемії (біль, задишку, втому)
- попередити інфаркт або повторні судинні події
- покращити якість життя пацієнта при хронічних захворюваннях
- надати швидку медичну допомогу у невідкладних станах (наприклад, при гострому інфаркті)
Суть методу стентування судин
Основна мета процедури – розширити звужену ділянку судини стентом та відновити нормальний кровотік. Це дозволяє попередити інфаркти, інсульти та інші тяжкі ускладнення.
Стент – це тонкий сітчастий каркас, який вводиться у просвіт звуженої судини. Після розширення стент фіксується у стінках артерії, підтримуючи її у відкритому стані та запобігаючи повторному звуженню (рестенозу).
Через судину вводиться катетер, який доставляється до ураженої ділянки для точної установки стента.
У місці звуження розкривається стент, який фіксує судину у відкритому стані.
Кровотік відновлюється, покращується живлення органів і зменшуються симптоми ішемії.
Стентування є щадною та ефективною альтернативою класичним судинним операціям, особливо при лікуванні атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, після інфаркту або при високому ризику судинних ускладнень.
Зміни у внутрішніх стінках артерій і вен – зокрема утворення атеросклеротичних бляшок – призводять до звуження просвіту судин та порушення кровотоку. Це є причиною розвитку серйозних серцево-судинних захворювань, які часто не піддаються традиційному медикаментозному лікуванню.
Переваги стентування
Стентування судин є високоефективним і малоінвазивним методом лікування звужених або заблокованих кровоносних судин, особливо коронарних артерій. Процедура дозволяє швидко відновити кровотік, зменшити симптоми захворювання та запобігти серйозним ускладненням, таким як інфаркт міокарда. Завдяки своїй безпечності та швидкому періоду відновлення, стентування значно покращує якість життя пацієнтів.
- Встановлення стента дозволяє швидко відновити кровотік.
- Симптоми, такі як біль у грудях при стенокардії, зменшуються або зникають.
- Стент утримує судину відкритою, забезпечуючи стабільний кровообіг у довгостроковій перспективі.
- Процедура проводиться через мініпрокол, без розрізів.
- Ризик ускладнень мінімальний у порівнянні з відкритими операціями.
- Стентування добре переноситься пацієнтами з хронічними захворюваннями.
- Госпіталізація — від кількох годин до 1–3 діб.
- Реабілітація проходить легко, більшість пацієнтів повертаються до звичного ритму життя вже через кілька днів.
- Важливо лише дотримуватись рекомендацій лікаря.
- Процедура не вимагає загального наркозу чи розтину грудної клітки.
- Проводиться під місцевою анестезією, що знижує ризики та дозволяє уникнути тривалої підготовки до операції.
- У багатьох випадках стентування є ефективною альтернативою аортокоронарному шунтуванню (АКШ).
- Операція займає менше часу, а період відновлення — значно коротший.
Коли показане стентування судин
У групі ризику – люди старше 50 років. Проте сьогодні інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця та атеросклероз дедалі частіше виявляються у молодих пацієнтів.
На ранніх стадіях хвороба може не мати симптомів. Але коли просвіт судини звужується більш ніж на 50%, починаються функціональні порушення.
Стентування призначається у випадках, коли спостерігається значне звуження або повне перекриття судини – найчастіше через атеросклеротичні бляшки, що порушують кровопостачання життєво важливих органів.
Особливо ефективним цей метод є при ураженні коронарних артерій, які живлять серцевий м’яз. Стентування доцільне, коли просвіт артерії звужено на 70% і більше.
Основні показання до стентування
Найефективніший метод швидкого відновлення кровотоку до серцевого м’яза та зменшення обсягу ураження.
Допомагає запобігти розвитку інфаркту, стабілізуючи стан пацієнта.
Показане при частих або неефективно контрольованих нападах стенокардії.
Покращує кровотік і знижує ризик повторних подій та серцевої недостатності.
Відновлює прохідність судин і нормалізує постачання кисню до серця.
Дозволяє усунути повторне звуження судини після первинного стентування.
Застосовується при виявленні критичних звужень незалежно від клінічної форми.
Використовується для покращення кровообігу та уникнення ампутації.
Показане при порушенні кровотоку до органів черевної порожнини.
Покращує прохідність судин мозкового кровообігу, знижуючи ризики.
Допомагає при повторному звуженні після шунтування.
Дає змогу попередити ускладнення навіть при відсутності симптомів.
Призначення процедури
Питання про доцільність стентування вирішується індивідуально, після проведення повноцінного обстеження.
Коронарографія або ангіографія дозволяють оцінити ступінь ураження судин та обґрунтувати вибір лікування.
У Клініці СИМБІОТИКА ми можемо виконати стентування під час тієї ж діагностичної процедури, що дозволяє швидко перейти до лікування без додаткової госпіталізації.
.svg)
Як проводиться стентування
Стентування – це високоточна, малоінвазивна процедура, яка виконується у спеціалізованій операційній під контролем ангіографа. Вона не потребує відкритого хірургічного втручання та дозволяє відновити кровотік у звужених артеріях без тривалого періоду реабілітації.
Підготовка до стентування
Для досягнення максимального ефекту від процедури пацієнт проходить повноцінну передопераційну підготовку, яка включає:
- Консультацію лікаря, збір анамнезу, аналіз наявних хронічних захворювань і алергій.
- Ангіографію — рентгенологічне дослідження судинного русла з контрастом.
- Додаткові обстеження: аналізи крові та сечі, ЕКГ, консультації суміжних фахівців.
Основні етапи стентування
Доступ до ураженої ділянки судини здійснюється через невеликий прокол у ділянці стегна або зап’ястя. Область обробляється антисептиком, виконується місцева анестезія, за потреби — легка седація для зниження тривожності.
В судину вводиться тонкий провідник та катетер, через який вводиться контрастна речовина. Під рентген-наглядом лікар визначає точне місце стенозу.
До зони звуження доставляється катетер з балоном, який роздувається, стискаючи атеросклеротичні бляшки до стінок судини. Це перший етап розширення просвіту.
На тому ж катетері розташований стент — у складеному стані. Після позиціонування він розширюється (автоматично або разом з балоном) і фіксується в судині, утримуючи її відкритою.
У разі потреби можуть бути встановлені декілька стентів різного розміру.
Після встановлення стента:
- балон здувають та видаляють;
- катетер і провідник виймають;
- на місце проколу накладають стерильну пов’язку, що давить, або використовують спеціальний гемостатичний пристрій.
Скільки триває стентування
Тривалість процедури стентування зазвичай становить від 30 хвилин до 1,5 години, залежно від складності випадку, кількості уражених судин та анатомічних особливостей пацієнта.
- Стентування однієї коронарної артерії — орієнтовно 30–60 хв.
- Стентування кількох судин або складні випадки — до 1,5–2 годин.
- У планових ситуаціях — процедура зазвичай проходить швидше.
- У гострих випадках (наприклад, інфаркт) — робиться максимально швидко, але час залежить від клінічної ситуації.
Після процедури пацієнт залишається у стаціонарі під наглядом:
- при плановому стентуванні — зазвичай 1 добу;
при гострих станах — залежно від перебігу, може бути кілька діб.
Види стентів
Стент – це тонкий металевий каркас циліндричної форми, який імплантується в судину для відновлення її прохідності. У Клініці Симбіотика ми використовуємо сучасні стенти провідних світових виробників, підбираючи їх індивідуально — залежно від локалізації ураження, типу судини та клінічної ситуації.
Основні типи стентів
1. Металеві стенти без покриття (Bare-metal stents, BMS)
- Виготовляються з неіржавної сталі або сплавів кобальту та хрому
- Забезпечують механічну підтримку стінок судини
- Мають вищий ризик повторного звуження (рестенозу), ніж сучасні моделі
2. Стенти з лікарським покриттям (Drug-eluting stents, DES)
- Покриті препаратами, які перешкоджають розростанню тканини всередині стента
- Значно знижують ризик рестенозу
- Найпоширеніший і найефективніший тип стентів на сьогодні
3. Біорозкладні стенти (Bioresorbable stents)
- Повністю розчиняються в організмі після виконання своєї функції
- Не залишають сторонніх тіл у судинах
- Перспективна технологія, яка активно досліджується
За способом розширення
- Балон-розширювані стенти — активуються при надуванні балона; часто використовуються в коронарних артеріях
- Саморозширювані стенти — виготовлені з матеріалів, які самостійно набирають форму після встановлення; ідеальні для периферичних судин
За формою і конструкцією
- Дротяні, сітчасті, кільцеві, тубулярні стенти — застосовуються залежно від типу судини
- Антиміграційні, біоактивні, протигіперплазивні — мають спеціальні властивості для складних клінічних випадків
- Радіоактивні стенти — використовуються у вузькоспеціалізованих випадках
Індивідуальний підбір стента
Наші ангіохірурги ретельно підбирають тип і модель стента на основі:
- локалізації стенозу;
- анатомії судини;
- наявності супутніх захворювань;
- цілей лікування (екстрене, планове, профілактичне тощо).
Можливі ризики та ускладнення після стентування
Стентування судин — це сучасна, високоефективна та відносно безпечна процедура. Однак, як і будь-яке медичне втручання, вона може мати певні ризики та ускладнення, про які важливо знати пацієнтам перед операцією.
Основні ускладнення після стентування
Після введення катетера можливе утворення гематоми або незначна кровотеча в зоні пункції (найчастіше в ділянці стегна або зап’ястя).
Профілактика:
- туга пов’язка після процедури;
- дотримання постільного режиму протягом перших годин після втручання.
Хоча це ускладнення є досить рідкісним, воно може мати серйозні наслідки.
Профілактика:
- обов’язковий прийом антитромботичних препаратів (наприклад, аспірину, клопідогрелю) згідно з призначенням лікаря.
Під час ангіографії для візуалізації судин застосовується контраст. У деяких пацієнтів може виникнути алергія на йодовмісні препарати.
Профілактика:
- збір алергологічного анамнезу;
- проведення алергопроб перед процедурою (за показами).
Під час введення катетера або встановлення стента можливе механічне травмування стінки артерії, що потребує медичного контролю. Це трапляється рідко та переважно у пацієнтів із вираженим атеросклерозом.
Це ускладнення можливе в місці встановлення стента, особливо при використанні звичайних металевих моделей.
Рішення:
- застосування стентів з лікарським покриттям, які значно знижують ризик рестенозу.
Протипоказання до стентування
- Алергія на контрастну речовину, яку не можна усунути медикаментозно
- Тяжкі порушення згортання крові
- Некомпенсована ниркова недостатність
- Гострі інфекційні стани або сепсис
- Тяжка серцева недостатність
- Неконтрольована артеріальна гіпертензія
- Високий ризик кровотечі
- Вагітність (оцінюється індивідуально)
- Анатомічні особливості судин, що ускладнюють проведення
Рішення про проведення стентування ухвалюється індивідуально — з урахуванням стану пацієнта, ризиків та потенційної користі.
У нашій клініці стентування проводиться відповідно до міжнародних протоколів, з використанням сучасного обладнання та під контролем досвідчених хірургів. Ми приділяємо особливу увагу безпеці пацієнта на кожному етапі лікування.
Реабілітація після стентування
Стентування судин — це малоінвазивна процедура, яка дозволяє ефективно відновити кровотік при ішемічній хворобі серця, атеросклерозі та інших судинних патологіях. Але не менш важливим є етап, що йде після втручання — період реабілітації після стентування.
Відновлення після операції
Відразу після процедури пацієнт переводиться до стаціонару. Протягом перших годин він перебуває під наглядом медичного персоналу: контролюється тиск, пульс, загальне самопочуття. Лікар оцінює стан проколу в судині, перевіряє наявність набряку або кровотечі.
Тривалість перебування в лікарні: від 1 до 5 днів — залежно від обсягу втручання та індивідуального стану пацієнта.
Більшість пацієнтів повертаються до звичного ритму життя вже через 2–10 днів.
Реабілітація після стентування серця або інших судин є індивідуальною — усе залежить від загального стану, наявності супутніх захворювань і дотримання рекомендацій.
Рекомендації для пацієнтів після стентування
- У перші години після операції обмежуються фізичні рухи, особливо згинання кінцівки, через яку вводився катетер (зап’ястя або стегно).
- бов’язкове дотримання призначеної схеми прийому антиагрегантів (аспірин, клопідогрель) — для профілактики тромбозу стента.
- Також можуть бути призначені:
- бета-блокатори (для контролю ЧСС і тиску),
- статини (для зниження рівня холестерину).
- Протягом 7–10 днів уникати активних тренувань, підняття тягарів, відвідування лазні, сауни або прийому гарячої ванни.
- Водіння авто — не раніше ніж через 3–5 днів (за рекомендацією лікаря).
- Раціон має бути легким, корисним, з обмеженням жирної, смаженої, солоної їжі.
- Рекомендуються: овочі, фрукти, цільнозернові, нежирна риба, пісне м’ясо.
- Важливо: виключити алкоголь і куріння.
- Після дозволу лікаря рекомендовані помірні навантаження — щоденна ходьба, дихальні вправи, ЛФК.
- За потреби — компресійний трикотаж для покращення венозного відтоку.
- Регулярні огляди у кардіолога або ангіохірурга — кожні 3–6 місяців.
- Контроль артеріального тиску, холестерину, показників згортання крові.
Консультація судинного хірурга
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям – довіртесь експертам судинної хірургії.
.png)
Історії пацієнтів, які перенесли операцію
Часті запитання про стентування
Стентування — це малоінвазивна процедура, під час якої всередину судини встановлюють стент, щоб відновити кровотік. Шунтування — це хірургічна операція, що передбачає створення обхідного шляху для крові за допомогою судинних трансплантатів. Стентування менш травматичне та має коротший період відновлення.
Після стентування пацієнт зазвичай перебуває в стаціонарі 1–2 дні. У перші тижні рекомендується обмежити фізичні навантаження, дотримуватися призначень лікаря та змінити спосіб життя — відмовитися від куріння, скоригувати харчування, контролювати тиск і рівень холестерину.
Сучасні стенти можуть функціонувати десятки років. Однак усе залежить від типу стента, правильного прийому ліків і дотримання рекомендацій лікаря. У деяких випадках можливе повторне звуження, особливо при недотриманні здорового способу життя.
При поверненні болю в грудях, задишки або втоми потрібно негайно звернутися до лікаря. Це може свідчити про повторне звуження судини або нові проблеми з серцем. Рання діагностика дозволяє вчасно скоригувати лікування.
Регулярні візити до кардіолога обов’язкові: перший — за кілька тижнів після процедури, потім — за індивідуальним графіком. Негайне звернення потрібне при болях у грудях, утрудненому диханні, набряках, підвищеному тиску або порушеннях ритму серця.
Відгуки пацієнтів після операції
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
