Коронарографія (коронарна ангіографія) — це високоточне рентгенівське дослідження судин, що живлять серцевий м’яз. Вона допомагає точно оцінити кровотік, а також стан бляшок, кальцифікації та тромбів у судинах. На основі результатів лікар визначає оптимальну тактику лікування.
Метод дозволяє:
Коронарографія — це дослідження судин серця за допомогою рентгену та контрастної речовини. Через прокол у руці або паху вводять тонкий катетер, який проводять до коронарних артерій.
Контраст дозволяє «підсвітити» судини на знімках і виявити звуження, закупорки або порушення кровотоку. Лікар отримує точну картину стану артерій та ухвалює рішення щодо подальшого лікування.
Процедура займає до 30 хвилин, проводиться під місцевим знеболенням і не потребує загального наркозу.
Лікар може призначити цю процедуру, якщо є підозра на порушення кровопостачання серцевого м’яза. Вона особливо важлива для раннього виявлення ішемічної хвороби серця та оцінки стану пацієнта перед хірургічним втручанням.
Біль або тиск у грудях, що може віддавати в руку, шию чи щелепу. Виникає при фізичному навантаженні або стресі й свідчить про недостатній кровотік до серцевого м’яза.
Характерні симптоми ішемії, які неможливо пояснити або підтвердити іншими методами обстеження. Вимагає уточнення стану коронарних артерій.
Патологічні зміни на електрокардіограмі — свідчення ішемії або слідів перенесеного інфаркту. Часто потребують підтвердження ангіографією.
Структурні або функціональні порушення роботи серця, що можуть бути пов’язані з ішемією або порушенням коронарного кровообігу.
Підвищений рівень тропоніну або інших біомаркерів — ознака пошкодження міокарда, яка потребує уточнення причин.
Використовується для детального оцінювання анатомії коронарних артерій перед плануванням втручання.
Перед операціями на клапанах необхідно оцінити стан коронарних артерій, щоб виключити супутню ішемію.
Зміни в серцевому м’язі, які можуть бути пов’язані з ішемічною хворобою та потребувати хірургічного лікування.
Планування оперативного втручання на аорті супроводжується обов’язковим вивченням стану коронарних судин.
Часті або посилені напади болю, що не знімаються стандартними ліками, вимагають невідкладної оцінки коронарного кровотоку.
Необхідна для перевірки залишкових уражень судин після інфаркту та оцінки подальших ризиків.
При серцевій недостатності важливо з’ясувати, чи є її причиною хронічна ішемія міокарда.
Повернення болю чи задишки після реваскуляризації — підстава для перевірки прохідності судин.
Обов’язковий етап перед операціями на клапанах, при аритміях або інших втручаннях на серці.
Наявність симптомів інфаркту або змін у лабораторних/інструментальних показниках потребує підтвердження ангіографією.
Виникнення або посилення симптомів ішемії після встановлення стентів або проведення шунтування — показання до повторного обстеження.
Рішення про проведення коронарографії приймає кардіолог на основі комплексної оцінки симптомів, анамнезу та результатів попередніх досліджень.
Коронарографія обов'язкова з появою перших ознак інфаркту міокарда, нападах стенокардії на тлі планового лікування, виникнення ускладнень після ендоваскулярних втручань.
Ретельна підготовка до коронарографії є важливою для забезпечення безпеки та ефективності процедури. Зазвичай лікар надає пацієнту детальні інструкції, але існують загальні рекомендації, яких слід дотримуватися:
Не їжте і не пийте за 4–8 годин до процедури. Точний час уточнить лікар.
Повідомте лікаря про всі препарати, які приймаєте – включаючи БАДи, діуретики, антикоагулянти та засоби від діабету. Візьміть із собою список ліків із дозуванням.
Розкажіть про алергії (йод, контраст, морепродукти, латекс) і наявні хвороби (діабет, астма, ниркова недостатність тощо).
Перед процедурою зазвичай призначають аналізи крові, ЕКГ та ЕхоКГ.
Може знадобитися скасування деяких препаратів, зокрема антикоагулянтів – лише за вказівкою лікаря.
Уникайте кави, чаю та енергетиків за 12 годин до процедури – особливо перед КТ-коронарографією.
Бажано утриматися від куріння перед обстеженням.
Після коронарографії фізична активність може бути обмежена. Домовтеся, щоб вас хтось відвіз додому.
Може знадобитися збрити волосся в зоні введення катетера (рука або стегно).
Коронарографія є відносно швидкою та малотравматичною процедурою, яка зазвичай проводиться в спеціалізованій катетеризаційній лабораторії.
Пацієнта розміщують на спеціальному столі. Підключають монітори для контролю основних життєвих показників:
Також встановлюють внутрішньовенний катетер для введення препаратів за необхідності.
Зона введення катетера (зазвичай променева або стегнова артерія) обробляється антисептиком і знеболюється місцевим анестетиком. У деяких випадках вводять седативний препарат, щоб знизити тривожність і забезпечити комфорт пацієнта.
Через невеликий прокол шкіри в судину вводять тонкий гнучкий катетер, який під рентгенівським контролем (флюороскопією) просувається до гирла коронарних артерій. Пацієнт, як правило, не відчуває переміщення катетера по судинах.
Коли катетер досягає потрібної точки, лікар вводить контрастну речовину з йодом, яка дозволяє візуалізувати коронарні артерії на рентгенівських знімках. Пацієнт може відчути короткочасне тепло або приплив у тілі.
Одночасно проводиться серія рентгенівських знімків (ангіограм), які демонструють прохідність судин, наявність звужень, бляшок або тромбів. Знімки роблять з різних кутів для максимально точної діагностики.
Після завершення зйомки катетер обережно виймають, а місце проколу обробляють і накладають тугу пов’язку або використовують спеціальний гемостатичний пристрій для зупинки кровотечі.
Зазвичай коронарографія триває від 15 до 60 хвилин. Усі етапи проводяться під наглядом кваліфікованих кардіологів. Пацієнт знаходиться у свідомості та може спілкуватися з лікарем.
Коронарографію серця проводять наші кваліфіковані фахівці, які мають значний досвід виконання таких процедур: понад 10 000 процедур. В результаті ви отримаєте повну інформацію про стан коронарних судин, і лікар підбере оптимальний варіант лікування.
Коронарографія — це малоінвазивне ендоваскулярне втручання, яке зазвичай добре переноситься пацієнтами. Завдяки сучасному обладнанню, високій кваліфікації наших лікарів та дотриманню протоколів безпеки, процедура вважається однією з найбільш надійних у кардіологічній практиці.
Проте у виняткових випадках можуть виникати такі ускладнення:
Травма артерії в місці введення катетера — зазвичай у ділянці руки або стегна.
Контрастна речовина може вплинути на роботу нирок, особливо у пацієнтів із хронічними хворобами.
Непереносимість контрасту або ліків, що використовуються під час процедури.
Розрив або розшарування артеріальної стінки – потребує негайного втручання.
Ушкодження тканин через рентгенівське випромінювання – трапляється вкрай рідко.
Важливо для пацієнтів:
Якщо у вас є захворювання нирок, алергія на йод або контрастну речовину, обов’язково повідомте про це лікаря перед обстеженням. Це дозволить зменшити ризики та обрати безпечну стратегію проведення процедури.
Усі пацієнти проходять ретельну підготовку, постійно моніторяться під час процедури, а також отримують професійний догляд після її завершення.
Після завершення коронарографії пацієнта переводять до палати для спостереження. Медичний персонал контролює пульс, артеріальний тиск і рівень кисню в крові. На місце проколу накладають стерильну компресійну пов’язку для запобігання кровотечі.
Якщо катетер вводили через стегнову артерію, зазвичай призначають постільний режим на 4–6 годин. У разі доступу через променеву артерію пацієнт може вставати вже через годину.
Медсестри регулярно оглядають місце проколу на предмет кровотечі, набряку або інших ускладнень. Рекомендується пити багато рідини для швидкого виведення контрастної речовини. У зоні проколу можливий легкий дискомфорт або біль, що зазвичай минає протягом кількох днів.
Після виписки з лікарні (зазвичай у день процедури або наступного дня) пацієнту рекомендується дотримуватися наступних порад для ефективного відновлення:
Протягом 1–7 днів (залежно від рекомендацій лікаря та місця введення катетера) уникайте фізичних навантажень, підйому важкого та перенапруження. Поступово повертайтеся до звичного ритму життя, уникаючи надмірної активності.
Дотримуйтеся схеми прийому призначених препаратів. Залежно від результатів процедури можуть бути рекомендовані антиагреганти або антикоагулянти.
Слідкуйте за станом місця катетеризації: почервоніння, набряк, біль, виділення чи підвищення температури шкіри можуть свідчити про інфекцію. Також звертайте увагу на кровотечу чи сильний набряк.
Негайно зверніться по медичну допомогу при болю в грудях, задишці, кровотечі або ознаках інфекції.
Більшість пацієнтів повертаються до звичайної активності через кілька днів. Протягом першого тижня рекомендовано уникати інтенсивних навантажень.
Збалансоване харчування, помірна фізична активність, відмова від куріння, контроль тиску та рівня холестерину — ключ до довготривалого результату.
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям – довіртесь експертам судинної хірургії.
Ні, коронарографія проводиться під місцевою анестезією. Пацієнт залишається при свідомості, але не відчуває болю в місці введення катетера. Загальний наркоз не потрібен, що робить процедуру безпечнішою і легшою для організму.
Так, можна. Але у таких пацієнтів важливо ретельно оцінити ризики та провести додаткову підготовку: корекцію цукру в крові, контроль функції нирок, достатню гідратацію. Також можуть застосовуватись спеціальні контрастні препарати з мінімальним навантаженням на нирки.
Після проколу судини залишається лише невелика точка, яка зазвичай загоюється безслідно. Видимі шрами чи рубці не характерні для цієї процедури. У більшості випадків через кілька днів місце введення виглядає як невеликий синяк або зовсім не помітне.
Результати коронарографії лікар зазвичай повідомляє одразу після процедури, разом із пацієнтом переглядає знімки та пояснює стан судин, наявність звужень або закупорок. Остаточне рішення щодо лікування може ухвалюватися після додаткової консультації.
Після оцінки стану судин лікар може рекомендувати медикаментозну терапію, стентування (у разі звуження судини), аортокоронарне шунтування (при множинних ураженнях) або спостереження з контролем стану.