.svg)
Аневризма судин
Що таке аневризма судин
Аневризма — локальне випинання артерії (рідше — вени), спричинене стоншенням судинної стінки. Це не просто збільшення діаметра, а патологічна слабкість, що підвищує ризик розриву.
Це небезпечне розширення судини через ослаблення її стінки. Найчастіше розвивається безсимптомно, але її ускладнення (розрив, крововилив, інсульт) можуть мати фатальні наслідки. Вчасна діагностика і лікування критично важливі.
Для аорти (найбільшої артерії організму) про аневризму говорять, коли її діаметр:
- перевищує норму на 50%, або
- становить понад 30 мм у черевному відділі.
Типи аневризм: класифікація
Аневризми класифікують за місцем виникнення, причиною, формою, структурою стінки, розміром та клінічними проявами. Це допомагає точно діагностувати стан і обрати оптимальне лікування.
За локалізацією:
Аневризми аорти:
- Грудна аорта (висхідна, дуга, низхідна частина)
- Черевна аорта (частіше інфраренальні — до 90% випадків)
- Торакоабдомінальні (охоплюють грудний і черевний відділи)
Церебральні аневризми — в артеріях Віллізієвого кола (передня сполучна, середня мозкова, внутрішня сонна).
Периферичні аневризми — стегнова, підколінна, ниркова, селезінкова, печінкова артерії.
Аневризма серця — після інфаркту, випинання стінки лівого шлуночка.
За причиною:
- Атеросклеротичні — найпоширеніші.
- Дегенеративні — генетичні синдроми (Марфана, Елерса-Данлоса).
- Інфекційні (мікотичні) — васкуліти, сифіліс, ендокардит.
- Посттравматичні — після травм або медичних процедур.
- Вроджені — вади розвитку судинної стінки.
За формою:
- Мішкоподібні — локальне випинання, часто в головному мозку.
- Веретеноподібні — рівномірне розширення по всьому діаметру судини.
За структурою стінки:
- Справжні — випинаються всі три шари судини.
- Псевдоаневризми — кров утримується зовнішніми тканинами.
- Розшаровуючі — кров проникає між шарами стінки (типово для аорти).
За розміром (церебральні):
- Міліарні: < 3 мм
- Звичайні: 4–15 мм
- Великі: 16–25 мм
- Гігантські: > 25 мм
За симптомами:
- Безсимптомні — виявляються випадково.
- Симптомні — біль, тиск на органи, неврологічні порушення.
- З розривом — гострий стан, шок, кровотеча, висока смертність.
Наявність однієї аневризми часто свідчить про системне ураження судин. Тому при її виявленні необхідне комплексне обстеження інших артерій (особливо грудної та черевної аорти).
Причини виникнення та фактори ризику аневризми
Аневризми виникають через ослаблення судинної стінки. Цей процес можуть запускати різні фактори, а їх комбінація значно підвищує ризик розриву.
Основні причини
- Атеросклероз — найпоширеніша причина. Бляшки ушкоджують стінку артерій, спричиняючи її витончення.
- Генетичні захворювання — синдроми Марфана, Елерса-Данлоса, Лойса-Дітца, двостулковий аортальний клапан. Призводять до вродженої слабкості сполучної тканини.
- Запальні та інфекційні захворювання — васкуліти (напр., хвороба Такаясу), сифіліс, грибкові інфекції, бактеріальний ендокардит.
- Травми та медичні втручання — прямі удари, катетеризація, операції можуть спричинити псевдоаневризми.
- Вроджені дефекти судин — причина деяких церебральних аневризм.
Поєднання атеросклерозу та гіпертензії — один з найнебезпечніших варіантів: високий тиск пришвидшує розширення судини на ослабленій ділянці.
Хто в зоні ризику?
Існує низка факторів, які підвищують імовірність розвитку аневризми. Частину з них змінити неможливо, але багато — піддаються корекції.
Вік. Ризик зростає після 60–65 років. Невідворотний фактор.
Стать. Чоловіки хворіють частіше, але у жінок — вищий ризик розриву.
Куріння. Один із найнебезпечніших факторів. Пошкоджує ендотелій, прискорює атеросклероз, підвищує артеріальний тиск і ослаблює судинну стінку. Відмова від куріння — ключовий крок у профілактиці.
Артеріальна гіпертензія. Постійний високий тиск посилює навантаження на судини. Контроль тиску суттєво знижує ризики.
Атеросклероз і дисліпідемія. Підвищені рівні «поганого» холестерину (ЛПНЩ) та тригліцеридів ушкоджують судинну стінку.
Спадковість. Генетичні синдроми (Марфана, Елерса-Данлоса) або наявність аневризми в родині — фактори, які не можна змінити, але варто враховувати для раннього скринінгу.
Хронічні захворювання. Цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, ХОЗЛ підвищують ризик. Їх важливо контролювати.
Ожиріння. Часто пов’язане з гіпертензією, діабетом і порушенням ліпідного обміну.
Малорухливий спосіб життя. Сприяє розвитку супутніх патологій і погіршує судинне здоров’я.
Люди з кількома факторами ризику мають значно вищу ймовірність розвитку аневризми. Регулярні обстеження — спосіб знизити ризики та виявити проблему на ранньому етапі.
Симптоми аневризми: як розпізнати небезпеку
Аневризми часто роками не дають симптомів. Саме тому їх називають «тихими вбивцями». Ускладнення можуть виникати раптово й бути смертельно небезпечними.
Прихована загроза: безсимптомний перебіг
Більшість аневризм не проявляються симптомами. Їх виявляють випадково під час УЗД, КТ або МРТ. Така непомітність — головна причина пізньої діагностики.
Навіть за наявності симптомів вони часто неспецифічні: біль у грудях, животі чи голові може нагадувати інші хвороби — інфаркт, радикуліт, гастрит або мігрень.
Симптоми залежно від локалізації
Аневризма грудної аорти:
- Постійний біль у грудях, спині, між лопатками
- Задишка, сухий кашель, іноді кровохаркання
- Охриплість, дисфагія, набряки обличчя й рук
- Ознаки аортальної чи серцевої недостатності
Аневризма черевної аорти:
- Тупий біль у животі чи попереку, що віддає в ноги чи пах
- Відчуття пульсації в животі
- Втрата апетиту, нудота, втрата ваги
- Порушення сечовипускання
- Ознаки емболії: «сині пальці», похолодання ніг
- Пальпована пульсуюча пухлина в животі
Церебральна аневризма (головного мозку):
- Головний біль, порушення зору, птоз, анізокорія
- Запаморочення, оніміння обличчя, слабкість
- Судоми (іноді при великих аневризмах)
Аневризма периферичних артерій:
- Пульсуюче утворення в зоні ураження (напр. підколінна ямка)
- Набряки, варикоз, ішемія кінцівки
- Біль при ходьбі, похолодання, трофічні зміни, емболії
Симптоми розриву аневризми: невідкладний стан
Розрив аневризми — критична ситуація. Потрібна негайна госпіталізація.
При розриві аорти:
- Раптовий, різкий біль: «кинджальний», «роздираючий»
- Локалізація: груди, спина, живіт, поперек
- Ознаки шоку: слабкість, втрата свідомості, холодний піт
- Тахікардія, нудота, порушення чутливості в ногах
При розриві церебральної аневризми (САК):
- «Громоподібний» головний біль — найсильніший у житті
- Нудота, блювання, світлобоязнь, ригідність потилиці
- Втрата свідомості, кома, паралічі, порушення мови/зору
Особливий випадок: розшарування аорти
Кров проникає між шарами стінки аорти. Симптоми схожі на розрив:
- Сильний, мігруючий біль
- Різниця тиску на руках, ослаблення пульсу
- Неврологічні порушення
- Тип А (висхідна аорта) — потребує термінової операції
- Тип B (низхідна аорта) — часто лікується консервативно
Швидка діагностика критично важлива для збереження життя.
Діагностика аневризм: сучасні методи обстеження
Щоб підтвердити наявність аневризми, визначити її точне розташування, розмір і форму, використовують комплекс інструментальних досліджень. Вибір методу залежить від типу аневризми, її локалізації та клінічної ситуації.
Клінічне обстеження
Лікар уточнює симптоми, фактори ризику (куріння, гіпертонія, спадковість). Під час огляду можливе виявлення пульсуючого утворення в животі, шумів над аортою чи асиметрії артеріального тиску на руках.
Ультразвукове дослідження (УЗД) і доплерографія
- Основний метод скринінгу та моніторингу черевної аневризми аорти (АЧА).
- Дозволяє оцінити діаметр судини, наявність тромбів.
- Доплерографія допомагає виявити аневризми або стенози у периферичних артеріях та сонних артеріях шиї.
- Переваги: безпечність, доступність. Обмеження: залежність від кваліфікації лікаря, менша інформативність при розриві.
Комп’ютерна томографічна ангіографія (КТА)
- Золотий стандарт у діагностиці аневризм аорти.
- Дає 3D-зображення судин, дозволяє точно оцінити розмір, форму, протяжність, наявність тромбів, розшарування.
- Важлива для вибору методу лікування: відкрита операція чи ендоваскулярне втручання (EVAR / TEVAR).
- Недоліки: променеве навантаження, ризики від контрасту (алергія, вплив на нирки).
Магнітно-резонансна ангіографія (МРА)
- Альтернатива КТА без опромінення. Можлива безконтрастна візуалізація або з контрастом на основі гадолінію.
- Добре підходить для церебральних аневризм та оцінки м’яких тканин.
- Обмеження: тривалість процедури, протипоказання (металеві імпланти, кардіостимулятори).
Цифрова субтракційна ангіографія (ЦСА)
- Еталонний метод для судин головного мозку.
- Інвазивна процедура з катетеризацією артерій.
- Дає максимально точне зображення судин, виявляє дрібні аневризми, стенози, мальформації.
- Часто використовується перед або під час ендоваскулярних втручань (емболізація, стентування).
- Можливі ускладнення: кровотеча, тромбоз, інсульт.
Скринінг
- Рекомендовано УЗД черевної аорти чоловікам 65–75 років, особливо курцям.
- Мета — виявлення аневризми до появи симптомів або ускладнень.
Додаткові методи
- Лабораторні аналізи: ліпідограма, глюкоза, коагулограма — для оцінки факторів ризику.
- ЕКГ та ЕхоКГ — обстеження серця перед операцією.
- Кісточково-плечовий індекс (КПІ) — дозволяє виявити атеросклероз артерій нижніх кінцівок.
Діагностика як постійний процес
Багато аневризм, особливо АЧА, ростуть повільно — у середньому 2–3 мм на рік. Тому важливим є регулярний моніторинг:
- УЗД — для черевної аорти
- КТА або МРА — для судин мозку, грудної аорти, планування втручання
Сучасні методи візуалізації дають повну анатомічну картину — це допомагає точно визначити момент, коли ризик розриву перевищує ризик операції, і прийняти рішення про лікування.
Лікування аневризм: від спостереження до операції
Тактика лікування залежить від розміру, локалізації, швидкості росту аневризми, наявності симптомів та загального стану пацієнта.
Спостереження та консервативне лікування
Невеликі, безсимптомні аневризми із низьким ризиком розриву часто ведуться шляхом активного спостереження:
Моніторинг: регулярні УЗД (для АЧА) або КТА/МРА (грудна, церебральна аневризми). При розмірі 4.0–5.4 см — кожні 6–12 місяців.
Контроль факторів ризику:
- артеріальний тиск <140/90 мм рт. ст.
- прийом статинів при дисліпідемії
- повна відмова від куріння
- контроль діабету
- здорова дієта, помірна фізична активність
Мета спостереження — сповільнити ріст аневризми та вчасно визначити момент для планового втручання.
Коли потрібна операція?
Показання до хірургічного лікування:
- Розмір аневризми
- Швидкий ріст: >0.5 см за 6 місяців або >1 см за рік
- Симптоми: біль, дискомфорт, ознаки компресії
- Ускладнення: розрив, розшарування, тромбоемболія
- Форма: мішкоподібні аневризми — вищий ризик розриву
Розмір — не єдиний критерій. Менша, але симптомна або нестабільна аневризма може бути небезпечнішою за велику безсимптомну.
Відкрита операція (протезування аорти)
Класичний метод, що передбачає резекцію ураженої ділянки аорти й заміну її синтетичним протезом.
- Показання: великі/складні аневризми, розрив, розшарування, неможливість ендоваскулярного лікування
- Переваги: радикальність, довговічність
- Недоліки: висока травматичність, складне відновлення (госпіталізація 7–10 днів, повне відновлення 2–3 міс.), ризик ускладнень
Найкращі результати — у спеціалізованих центрах із досвідом складної судинної хірургії.
Ендоваскулярне лікування: EVAR, TEVAR, емболізація, кліпування
Малоінвазивна альтернатива класичним операціям. Здійснюється через невеликі проколи під рентген-контролем.
EVAR / TEVAR
- EVAR — лікування аневризм черевної аорти
- TEVAR — лікування грудної аорти
Суть методу: стент-графт встановлюється всередині аорти, створюючи новий канал для кровотоку та ізолюючи аневризму від тиску крові.
- Переваги: менше ускладнень, швидше відновлення (1–3 дні)
- Недоліки: довічний нагляд (КТА/УЗД), ризик ендоліків, не підходить для всіх анатомій
Церебральні аневризми
- Емболізація спіралями — заповнення аневризми платиновими спіралями через мікрокатетер
- Flow Diverters — стенти, що перенаправляють потік крові
- Кліпування — відкрита операція з накладанням кліпси на шийку аневризми через трепанацію
Гібридні методи
У складних випадках (особливо дуга аорти) застосовується комбінований підхід: хірургічне переміщення артерій + ендоваскулярне встановлення стент-графта.
Ускладнення аневризм: чому важлива вчасна діагностика
Найбільша небезпека аневризми — не її наявність, а ризик раптових, життєво небезпечних ускладнень.
Розрив аневризми
Найфатальніше ускладнення. Ослаблена стінка не витримує тиску крові — виникає масивна внутрішня кровотеча:
- у черевну або грудну порожнину,
- у перикард чи плевру,
- під оболонки мозку.
Без екстреної операції летальність сягає 90%.
Розшарування аорти
Кров проникає між шарами стінки аорти, створюючи «несправжній канал». Це загрожує:
- розривом аорти,
- інфарктом, інсультом, паралічем, ішемією нирок, кишечника або кінцівок.
Тромбоемболія
У великій аневризмі можуть утворюватись тромби. Їх фрагменти можуть викликати:
- Інсульт (при емболії судин мозку),
- Ішемію кінцівок (раптовий біль, «сині пальці», гангрена),
- Інфаркт внутрішніх органів (нирки, селезінки, кишечника).
Часто саме емболія стає першим проявом «мовчазної» аневризми.
Компресія сусідніх органів
Збільшена аневризма може стискати:
- стравохід (утруднене ковтання),
- трахею, бронхи (задишка, кашель),
- нерви (охриплість),
- вени (набряк обличчя та рук),
- хребет (біль у спині).
Серцева недостатність
Можлива при:
- аневризмі висхідної аорти — через ураження аортального клапана,
- аневризмі стінки серця після інфаркту.
Інфекційні ускладнення
Аневризма може нагноїтись (особливо мікотична або травматична), що призводить до:
- флегмони,
- сепсису,
- високого ризику розриву.
Ураження нервової системи
Після розриву церебральної аневризми можливі:
- паралічі, порушення мови, памʼяті, зору,
- гідроцефалія (водянка мозку),
- судоми, епілепсія.
Вчасна діагностика аневризми — це шанс уникнути катастрофи. Скринінг у груп ризику та планове лікування дозволяють запобігти розриву й ускладненням
Профілактика аневризм та контроль факторів ризику
Повністю запобігти аневризмам із генетичним чи вродженим походженням неможливо. Але можна значно зменшити ризик розвитку аневризм, повʼязаних з атеросклерозом, а також уповільнити ріст уже наявних.
Основні заходи профілактики
- Відмова від куріння. Найефективніший спосіб знизити ризик розвитку та розриву аневризми. Нікотин ушкоджує судини та прискорює атеросклероз.
- Контроль артеріального тиску. Підтримання тиску <140/90 мм рт. ст., а в ідеалі <130/80. Досягається зміною способу життя і медикаментозною терапією.
- Контроль холестерину. Зниження рівня ЛПНЩ за допомогою дієти та/або статинів знижує ризик атеросклерозу.
- Здорове харчування. Більше овочів, фруктів, риби, цільнозернових. Менше солі, цукру, трансжирів і червоного мʼяса.
- Нормалізація ваги. Допомагає контролювати тиск, ліпіди, цукор у крові.
- Фізична активність. Мінімум 150 хв/тиждень (ходьба, плавання, велоспорт). При діагностованій аневризмі — уникати силових навантажень.
- Контроль діабету. Нормальний рівень глюкози захищає судини.
- Обмеження алкоголю. Надмірне споживання негативно впливає на судинну систему.
- Управління стресом. Знижує ризик гіпертензії та судинних подій.
- Регулярні огляди. Скринінгове УЗД черевної аорти рекомендовано чоловікам 65+ років, які курили.
Для пацієнтів із невеликою аневризмою ці профілактичні заходи — основа лікування. Вони дозволяють сповільнити ріст, зменшити ризик розриву й уникнути операції.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
