Артроз плечового суглоба — це хронічне дегенеративне захворювання, при якому поступово руйнується хрящова тканина головки плечової кістки та суглобової западини лопатки. Втрата гладкості хряща та зменшення амортизаційних властивостей призводить до тертя кісткових поверхонь, болю, обмеження рухливості та зниження функції верхньої кінцівки.
Плечовий суглоб є одним із найбільш рухливих у тілі людини, що робить його вразливим до дегенеративних змін. Артроз у плечі порушує повсякденні дії: піднімання руки, одягання, ведення активного способу життя. Хвороба може розвиватися як самостійно (примарний або первинний артроз) або вторинно після травм, запальних процесів чи повторних навантажень на суглоб.

Артроз плечового суглоба розвивається поступово та зазвичай є результатом поєднання кількох чинників. Основна причина — поступова дегенерація хряща, що призводить до тертя кісткових поверхонь, болю та обмеження рухів. Розуміння факторів ризику допомагає своєчасно виявити хворобу та запобігти її прогресуванню.
З віком здатність хряща відновлюватися зменшується, знижується вироблення синовіальної рідини, що забезпечує змащення суглобових поверхонь. Через це:
Ці процеси часто призводять до первинного артрозу у людей старше 50 років.
Плечовий суглоб часто піддається повторним механічним навантаженням та травмам, що прискорюють руйнування хряща:
Неправильно відновлені травми створюють порушення біомеханіки і пришвидшують розвиток артрозу.
Генетичні фактори можуть визначати міцність хрящової тканини, її здатність до відновлення та анатомічні особливості суглоба.
Супутні стани, що підвищують ризик артрозу плеча:
Рання діагностика та контроль факторів ризику допомагають уповільнити прогресування артрозу та зберегти функцію плеча.
Симптоми артрозу плеча наростають поступово і можуть проявлятися спочатку лише при фізичному навантаженні. З часом вони стають постійними та обмежують повсякденну активність, ускладнюють піднімання руки, ведення побуту та виконання робочих завдань. Раннє виявлення симптомів дозволяє своєчасно розпочати лікування і уповільнити прогресування хвороби.
Біль є першим і найбільш вираженим симптомом. Він може проявлятися:
Інтенсивність болю зростає з прогресуванням руйнування хряща та розвитку остеофітів.
Через руйнування хряща та порушення ковзання кісткових поверхонь виникає:
Обмеження рухливості часто стає помітним після тривалого відпочинку чи сну.
Хронічний біль і зменшення активності плеча призводять до ослаблення м’язів плечового пояса та спини, що супроводжується:
Зміцнення м’язів — важлива складова лікування та профілактики прогресування артрозу.
Дегенеративні зміни хряща та кісткових поверхонь викликають характерні відчуття:
Це типова ознака структурних змін і прогресування артрозу плечового суглоба.



Діагностика артрозу плечового суглоба спрямована на підтвердження наявності дегенеративних змін, оцінку ступеня ураження хряща, стану м’яких тканин та виключення інших захворювань, які можуть викликати подібні симптоми. Комплексний підхід дозволяє визначити оптимальну тактику лікування та запобігти прогресуванню патології.
На первинному прийомі лікар:
Фізикальний огляд допомагає запідозрити артроз навіть на ранніх стадіях.
Інструментальні дослідження дозволяють підтвердити діагноз та оцінити тяжкість ураження:
Ці методи доповнюють фізикальний огляд і допомагають вибрати оптимальну тактику лікування.
Хоча артроз є дегенеративним процесом, іноді симптоми можуть нагадувати запальні або системні захворювання. Лабораторні дослідження дозволяють:
Типові аналізи:
Це допомагає точно диференціювати артроз плечового суглоба від інших патологій і розробити індивідуальний план лікування.
Лікування артрозу плечового суглоба підбирається індивідуально залежно від стадії захворювання, вираженості симптомів і функціональних порушень. Мета терапії — зменшити біль, покращити рухливість, уповільнити руйнування суглоба та зберегти якість життя. Методи лікування поділяються на консервативні та хірургічні, які часто комбінують для досягнення максимального ефекту.
Консервативне лікування спрямоване на контроль болю, підтримку функції суглоба та уповільнення прогресування артрозу.
Медикаментозне лікування
Фізіотерапія
ЛФК та вправи для плеча
Регулярне виконання вправ і фізіотерапевтичних процедур допомагає підтримувати функцію суглоба та зменшувати симптоми.
Хірургічні методи застосовуються при неефективності консервативної терапії або значному руйнуванні суглоба.
Артроскопія
Ендопротезування плечового суглоба
Ці методи лікування вибираються індивідуально, враховуючи стадію артрозу, вік пацієнта, рівень фізичної активності та супутні захворювання.
Після лікування артрозу плечового суглоба, особливо після хірургічних втручань, важливо організувати комплексну програму відновлення. Реабілітація спрямована на відновлення рухливості, зміцнення м’язів плеча та зменшення болю. Системний підхід допомагає запобігти повторним травмам і прискорює повернення до активного життя.
Правильно підібрані вправи є ключовим елементом реабілітації:
Регулярність і поступове збільшення навантаження забезпечують безпечне відновлення функції суглоба.
Після лікування важливо дотримуватися певних обмежень, щоб уникнути повторних травм і перевантажень:
Правильне дозування навантаження зменшує ризик ускладнень і прискорює відновлення.
Після операції можуть виникати больові відчуття та набряк. Рекомендації для їх контролю:
Своєчасний контроль болю і набряку допомагає підтримувати рухливість та сприяє швидкому відновленню.

Артроз плечового суглоба є прогресуючим захворюванням, і без належного лікування або контролю процесу пацієнт може зіткнутися з низкою ускладнень, що впливають на функцію суглоба та якість життя. Вчасна діагностика та реабілітація допомагають зменшити ризик розвитку цих станів.
Руйнування хряща і дегенеративні зміни в суглобі поступово обмежують рухливість:
Обмеження рухливості погіршує функцію кінцівки та може призвести до додаткових компенсаторних порушень.
Біль у плечі може стати постійним і турбувати навіть у стані спокою:
Хронічний біль може призводити до емоційного виснаження та погіршення якості життя.
Зміни біомеханіки та обмеження рухів у плечі спричиняють компенсаторні навантаження на:
Це підвищує ризик розвитку вторинного артрозу, м’язової дисфункції та хронічного болю в сусідніх ділянках.
Профілактика артрозу плечового суглоба спрямована на збереження рухливості, зміцнення м’язів плечового пояса та запобігання дегенеративним змінам. Вона включає контроль ваги, підтримку фізичної активності та своєчасне лікування травм і запальних процесів. Дотримання профілактичних заходів дозволяє відстрочити розвиток хвороби та підтримати якість життя.
Зайва маса тіла підвищує навантаження на плечовий суглоб і прискорює руйнування хряща. Рекомендації:
Контроль ваги та здоровий режим допомагають зменшити ризик раннього артрозу.
Фізична активність підтримує тонус м’язів і нормальну біомеханіку суглоба:
Регулярність виконання вправ є ключем до ефективної профілактики.
Запальні захворювання та травми плечового суглоба прискорюють руйнування хряща. Для профілактики:
Своєчасна діагностика та лікування допомагають запобігти розвитку артрозу та вторинних ускладнень.
.png)
.png)

.webp)