Артроз колінного суглобу

Стадії артрозу колінного суглоба

Артроз розвивається поступово, і кожна стадія характеризується певними структурними змінами у суглобі та відповідними клінічними проявами. Важливо розуміти, що раннє виявлення і лікування можуть значно уповільнити прогресування захворювання, зберегти рухливість і уникнути потреби в операції.

Нижче подано основні етапи розвитку артрозу — від початкового ураження хряща до тяжкої деформації та втрати функції суглоба.

Початкові зміни хряща

На ранньому етапі хрящ починає втрачати еластичність і гладкість, зменшується його здатність витримувати навантаження. Мікротріщини в поверхні хряща ще не викликають значних структурних змін, але вже порушують його функцію амортизації.

Характерні ознаки:

• легкий дискомфорт у коліні після навантаження;
• незначна ранкова скутість;
• періодичні «хрусти» при русі;
• відсутність помітних змін на рентгені або мінімальні зміни.

На цьому етапі більшість пацієнтів не звертають увагу на симптоми, вважаючи їх віковою нормою.

Прогресуюче стоншення хрящової тканини

На другому етапі хрящ продовжує руйнуватися, зменшується товщина суглобового шару, з’являються остеофіти (кісткові вирости), порушується нормальна ковзкість у суглобі. Зростає навантаження на кісткову поверхню під хрящем, виникають запальні зміни у синовіальній оболонці.

Клінічні прояви:

• більш виражений больовий синдром, особливо при ходьбі та навантаженні;
• відчуття скутості та «стиснення» у коліні;
• періодичні набряки після активності;
• помітні зміни на рентгені або МРТ.

На цьому етапі пацієнти частіше звертаються до лікаря, оскільки дискомфорт поступово обмежує звичну активність.

Різка деформація, сильний больовий синдром, обмеження рухів

Третя стадія — це тяжкий артроз із різко вираженим ураженням хряща: він практично відсутній, кісткові поверхні труться одна об одну, утворюються великі остеофіти, суглоб деформується. Синовіальна рідина змінює властивості, посилюється запалення.

Прояви:

• сильний, майже постійний біль, який не зникає навіть у спокої;
• значне обмеження рухів, кульгавість;
• видима деформація ноги, можливе вкорочення кінцівки;
• часті набряки та запалення;
• різке погіршення якості життя, неможливість нормально ходити.

На цій стадії часто рекомендується оперативне лікування — ендопротезування колінного суглоба, яке повертає можливість рухатися без болю.

Діагностика

Діагностика артрозу колінного суглоба спрямована не лише на підтвердження факту ураження хряща, а й на визначення стадії процесу, ступеня деформації, стану зв’язкового апарату та навколишніх м’яких тканин. Комплексний підхід дозволяє оцінити, наскільки сильно порушена функція суглоба та вибрати оптимальну тактику лікування, від консервативних методів до хірургічних втручань.

Огляд ортопеда та оцінка ходи

На первинному прийомі ортопед:

• аналізує скарги, історію захворювання, перенесені травми;
• проводить огляд суглоба в стані спокою та при рухах;
• оцінює обсяг рухів, наявність болю, хрускоту, нестабільності;
• перевіряє вісь кінцівки та положення колінного суглоба;
• оцінює ходу пацієнта — наявність кульгавості, “стартового болю”, обмеження кроку.

Фізикальний огляд — базовий, але дуже інформативний етап, що дозволяє запідозрити артроз навіть на ранній стадії.

Рентгенографія колінного суглоба

Рентген — стандартний метод діагностики артрозу. Він допомагає:

• визначити ступінь звуження суглобової щілини;
• виявити остеофіти;
• оцінити деформацію та зміни в кісткових структурах;
• визначити стадію захворювання.

Рентгенографія є першим інструментальним обстеженням у більшості пацієнтів із підозрою на артроз.

УЗД для оцінки м’яких тканин

Ультразвукове дослідження корисне для оцінки стану структур, які не видно на рентгені:

• зв’язок та сухожиль;
• хряща (частково);
• менісків;
• синовіальної оболонки та наявності випоту.

УЗД також дозволяє виконувати контроль під час ін'єкційних процедур (гіалуронова кислота, PRP та інші методики).

МРТ — при складних випадках або ранній стадії

Магнітно-резонансна томографія застосовується:

• при сумнівах щодо діагнозу;
• на very early stage (“рання артрозна зміна”);
• при підозрі на супутні ушкодження менісків або зв'язок;
• якщо симптоми не відповідають рентгенологічним змінам;
• при плануванні операції.

МРТ дає найбільш детальне зображення хряща, м’яких тканин і внутрішньосуглобових структур.

Лабораторні аналізи при підозрі на запалення

Артроз сам по собі не завжди супроводжується активним запаленням у крові, але аналізи допомагають виключити інші стани, наприклад ревматоїдний артрит або інфекційні процеси.

Можуть призначатися:

• загальний аналіз крові;
• С-реактивний білок (СРБ);
• ревматологічні маркери (RF, ACPA) — за показами.

Ці дослідження особливо важливі для пацієнтів із вираженим набряком, тривалим болем або підозрою на системне захворювання.

Відновлення та рекомендації

Після встановлення діагнозу артрозу колінного суглоба важливо не лише отримати лікування, а й правильно вибудувати довготривалу стратегію відновлення. Цей процес включає регулярні фізичні навантаження, корекцію способу життя, роботу з масою тіла та підтримку обміну речовин у тканинах. Саме комплексний підхід дозволяє максимально зберегти функцію суглоба, зменшити біль і повернути пацієнту активність.

Відновлення — це не короткий курс, а спосіб життя. Постійність у виконанні рекомендацій часто визначає, наскільки повноцінним буде результат лікування.

Реабілітація і фізичні вправи

Рух — ключовий елемент терапії артрозу. Правильно підібрані вправи:

• зміцнюють м'язи стегна й гомілки, які стабілізують коліно;
• покращують рухливість і зменшують скутість;
• стимулюють кровообіг і живлення хряща;
• допомагають контролювати біль.

Основні напрямки реабілітації:

• вправи з низьким ударним навантаженням (аквааеробіка, велотренажер);
• ізометричні вправи для зміцнення квадрицепса;
• вправи на розтяжку та мобілізацію суглоба;
• тренування балансу й координації.

Регулярність важливіша за інтенсивність: невеликі, але щоденні тренування мають більше значення, ніж рідкісні інтенсивні навантаження.

Контроль маси тіла і зміна способу життя

Зниження ваги — один із найефективніших способів зменшення болю та уповільнення прогресування артрозу. Навіть мінус 5–10% маси тіла здатні суттєво розвантажити колінні суглоби та зменшити їхнє подразнення.

Рекомендації:

• поступове, безпечне зниження ваги;
• збільшення щоденної активності (ходьба, плавання);
• уникнення тривалого сидіння та різких навантажень;
• вибір комфортного взуття з амортизацією.

Дуже важливо коригувати навантаження — уникати бігу по твердих поверхнях та тривалих присідань, але підтримувати активність щодня.

Індивідуальні програми фізіотерапії

Фізіотерапія допомагає зменшувати біль, знімати набряк і покращувати кровообіг у тканинах навколо суглоба. Лікар або фізіотерапевт підбирає програму залежно від стадії артрозу та рівня фізичної підготовки.

Можуть застосовуватися:

• магнітотерапія;
• лазеротерапія;
• ультразвук;
• ударно-хвильова терапія (за показами);
• мануальна терапія та міофасціальний реліз;
• кінезіотейпування;
• тренування в басейні.

Грамотна фізіотерапія — доповнення до активної реабілітації, а не її заміна.

Раціон харчування для підтримки суглобів

Харчування впливає на перебіг артрозу, запальний фон та масу тіла. Рекомендовано:

• збалансована дієта з достатньою кількістю білка (для відновлення тканин);
• продукти, багаті омега-3 жирними кислотами (риба, насіння льону, горіхи);
• вітаміни С, D, Е та групи В;
• продукти з природним вмістом колагену (бульйони, риба, яйця);
• достатнє споживання води;
• обмеження цукру, трансжирів, надмірно солоної їжі.

За необхідності лікар може рекомендувати хондропротектори або нутрицевтики як частину комплексної терапії.

Профілактика

Профілактика артрозу колінного суглоба базується на збереженні здорової біомеханіки руху, контролі ваги та своєчасному реагуванні на перші симптоми перевантаження суглоба. Головна мета — створити умови, у яких хрящ отримує достатнє живлення, суглоб працює в правильному режимі, а навантаження розподіляється рівномірно.

Це особливо важливо для людей із надмірною вагою, високою фізичною активністю, спадковою схильністю або перенесеними травмами коліна. Системність у профілактиці — найкращий спосіб запобігти прогресуванню дегенеративних змін.

Контроль ваги та навантаження на суглоби

Кожен додатковий кілограм створює підвищений тиск на колінні суглоби — іноді в 3–5 разів більший за масу тіла.

Рекомендації:

• підтримувати здорову масу тіла;
• уникати різкого набору ваги;
• коригувати навантаження — мінімізувати тривалі присідання, біг по твердій поверхні та стрибки.

Навіть невелике зниження ваги значно зменшує ризик розвитку артрозу та уповільнює прогрес хвороби.

Регулярні вправи для зміцнення м'язів ніг

М’язи стегна, зокрема квадрицепс, відіграють ключову роль у стабілізації коліна. Слабкість м’язів збільшує навантаження на суглоб і пришвидшує дегенеративні процеси.

Корисні види активності:

• вправи на зміцнення квадрицепса та сідничних м’язів;
• розтяжка задньої поверхні стегна;
• ходьба, плавання, велосипед;
• вправи в басейні при зайвій вазі.

Регулярність і поступове збільшення навантаження — основа успіху.

Збалансоване харчування з достатнім вмістом білка та колагену

Раціон впливає на здатність тканин до відновлення і загальний запальний фон організму.

Рекомендовано:

• достатня кількість білка для м’язів та хряща;
• продукти з природним колагеном (бульйони, риба, яйця);
• омега-3 жирні кислоти (лосось, насіння льону, волоські горіхи);
• достатнє споживання води;
• обмеження fast food, цукру, трансжирів та надлишку солі.

При потребі можливий прийом хондропротекторів і нутрицевтиків за призначенням ортопеда.

Запобігання травмам і перенавантаженням

Профілактика травм — прямий шлях до захисту суглоба. Важливо:

• уникати різких поворотів і стрибків без підготовки;
• розминатися перед тренуванням;
• використовувати підтримувальні ортези при слабкості зв'язок;
• дозувати силові та ударні навантаження;
• зупиняти тренування при болю в коліні.

Правильна техніка й поступове збільшення інтенсивності — основні правила тренувань.

Своєчасне лікування супутніх ортопедичних проблем

Патології стопи, тазостегнового суглоба, зв’язок і менісків можуть призводити до неправильного розподілу навантаження та прискорення зношення коліна.

Необхідно:

• коригувати плоскостопість та інші порушення опори;
• своєчасно лікувати травми;
• регулярно проходити огляд у ортопеда при схильності до проблем із суглобами.

Зручне взуття та ортопедичні устілки при потребі

Правильно підібране взуття — важлива складова профілактики, адже нижні кінцівки працюють як єдина біомеханічна система.

Рекомендації:

• амортизуюча підошва;
• стабільна фіксація стопи;
• уникання тривалого носіння взуття на високих підборах;
• використання ортопедичних устілок при плоскостопості чи дисплазії стопи.

Комфортне взуття допомагає розвантажити суглоб і підтримати правильну ходу.