.svg)
Каротидна ендартеректомія
Каротидна ендартеректомія — це хірургічна процедура, спрямована на усунення стенозу (звуження) сонної артерії, який виникає внаслідок атеросклерозу. Метою втручання є зниження ризику ішемічного інсульту, який може виникнути через порушення мозкового кровообігу або емболію — коли шматочки бляшки потрапляють у мозкові судини.
Під час операції хірург розтинає сонну артерію та видаляє атеросклеротичну бляшку разом з частиною внутрішньої оболонки судини. Це дозволяє відновити нормальний просвіт артерії та забезпечити належне постачання крові до головного мозку.
Каротидна ендартеректомія вважається «золотим стандартом» при лікуванні критичного стенозу сонних артерій, особливо у пацієнтів із симптомами транзиторних ішемічних атак або мікроінсультів
Покази до операції
Проведення ендартеректомії рекомендується в таких випадках:
- Симптомний стеноз сонної артерії ≥ 50% (за шкалою NASCET), підтверджений ультразвуковим дослідженням або ангіографією.
- Безсимптомний стеноз ≥ 70%, коли присутній високий ризик інсульту за даними обстеження.
- Перенесені транзиторні ішемічні атаки (раптова короткочасна втрата зору, слабкість у кінцівках, порушення мовлення).
- Ішемічний інсульт із виявленим стенозом сонної артерії, який вважається джерелом ішемії.
- Нестабільні бляшки, які при обстеженні демонструють високий ризик відриву емболічного матеріалу.
- Рестеноз після попереднього втручання (ендоваскулярного або хірургічного).
Остаточне рішення про оперативне втручання приймається лікарем на основі загальної сукупності індивідуальних клінічних факторів ризику.
Протипоказання
Не кожен пацієнт може бути кандидатом для цього втручання. Протипоказання поділяються на абсолютні та відносні:
Абсолютні протипоказання:
- Повне оклюзування (запустівання) сонної артерії.
- Важкий неврологічний дефіцит після попереднього інсульту, що не дозволяє очікувати значного функціонального покращення.
- Активна інфекція або сепсис.
Відносні протипоказання:
- Значні супутні захворювання (нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність або дихальна недостатність).
- Анатомічні особливості (високе розташування бляшки, значні кальцифікати, променеві ураження шиї).
- Попередні операції або опромінення в ділянці шиї.
- Поганий загальний стан пацієнта, який не дозволяє безпечно виконати наркоз і втручання.
Як проводиться діагностика перед операцією у Львові та Стрию
Перед ендартеректомією важливо провести ретельну оцінку ступеня стенозу, структури бляшки та загального стану пацієнта. Основні методи діагностики:
- УЗД сонних артерій (дуплексне сканування): первинний неінвазивний метод, який визначає ступінь стенозу, швидкість кровотоку та стан стінок артерій.
- КТ-ангіографія або МР-ангіографія: дозволяє побачити тривимірну анатомію судин і оцінити бляшки.
- Цифрова субтракційна ангіографія (ЦСА): золотий стандарт у діагностиці, часто використовується перед або під час втручання.
- Оцінка неврологічного статусу: консультація невролога, електроенцефалографія, когнітивні тести.
- Загальноклінічні аналізи: коагулограма, біохімія, ЕКГ, аналізи на супутні хвороби.
Комплексна оцінка дає змогу визначити доцільність операції, обрати техніку втручання і прогнозувати ризики.
Техніка проведення каротидної ендартеректомії
Операція проводиться у стерильних умовах під загальним або регіонарним (шийним) наркозом. Доступ здійснюється через поперечний або косий розріз на передній поверхні шиї.
Класична ендартеректомія
Це найпоширеніший варіант втручання. Етапи:
- Виділення загальної, внутрішньої та зовнішньої сонної артерії.
- Перекриття кровотоку за допомогою судинних затискачів.
- Поздовжній розтин артерії в ділянці стенозу.
- Акуратне видалення атеросклеротичної бляшки разом з частиною інтими (внутрішньої оболонки судини).
- Закриття розрізу судини первинним швом або з використанням синтетичної або венозної латки.
- Відновлення кровотоку та контроль гемостазу.
Інверсійна ендартеректомія
Цей метод передбачає інверсію (вивертання) ділянки сонної артерії зсередини — так званий "метод рукава":
- Артерія пересікається проксимальніше від стенозу.
- Судина вивертається, як рукав, і бляшка видаляється зсередини.
- Після очищення артерія повертається у вихідне положення та анастомозується (зшивається).
Перевагою методу є менше травмування стінок судини та зниження ймовірності тромбозу.
Післяопераційний період
Після втручання пацієнт перебуває у відділенні інтенсивної терапії або післяопераційній палаті з моніторингом:
- контроль тиску, пульсу, дихання;
- спостереження за станом неврологічних функцій;
- профілактика тромбозу: призначаються антиагреганти (аспірин, клопідогрель);
- аналгезія для контролю болю;
- контроль УЗД — через кілька діб після операції.
Загальна тривалість перебування у стаціонарі — від 2 до 5 днів, залежно від складності втручання та стану пацієнта.
Після виписки:
- обмеження фізичних навантажень на 1–2 тижні;
- динамічне спостереження у судинного хірурга;
- регулярне УЗД для оцінки прохідності судини;
- корекція факторів ризику — контроль гіпертензії, гіперхолестеринемії, цукрового діабету.
Ускладнення, які можуть виникнути після операції
Хоча каротидна ендартеректомія є високоефективною процедурою, вона, як і будь-яке хірургічне втручання, несе певні ризики:
- Ішемічний інсульт (через емболію або тромбоз) — головне потенційне ускладнення.
- Кровотеча з рани або гематома в ділянці шиї.
- Пошкодження черепно-мозкових нервів — може спричинити осиплість голосу, порушення ковтання чи чутливості.
- Рецидив стенозу — повторне звуження через формування рубцевої тканини.
- Інфекція рани — рідко, але можлива при недотриманні стерильності.
- Гіпотонія або гіпертонія у перші дні після втручання — через зміну механізмів регуляції мозкового кровообігу.
Ускладнення трапляються рідко, особливо за умови виконання операції в досвідченому судинному центрі. Прогноз зазвичай сприятливий, а якість життя пацієнтів — значно поліпшується.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
