Каротидна ангіопластика та стентування

Покази до каротидної ангіопластики

Каротидна ангіопластика рекомендована пацієнтам із вираженим стенозом (звуженням) сонних артерій, який несе загрозу розвитку ішемічного інсульту. Рішення про проведення процедури приймається індивідуально, після ретельної діагностики та оцінки загального стану пацієнта.

Основні медичні покази:

• Стеноз сонної артерії понад 70% (за даними УЗД або КТ/МР-ангіографії) — навіть у безсимптомних пацієнтів.
• Стеноз 50–69% у пацієнтів, які вже перенесли транзиторну ішемічну атаку (ТІА) або мали легкий ішемічний інсульт.
• Рецидивуючі симптоми цереброваскулярної недостатності, пов’язані з порушенням мозкового кровотоку: раптова втрата зору на одне око, слабкість у кінцівках, порушення мовлення.
• Протипокази до відкритої хірургії (каротидної ендартеректомії): тяжка супутня патологія серця, легенів, попередні операції на шиї.
• Рестеноз після ендартеректомії — повторне звуження артерії, яке потребує додаткового втручання.
• Аномалії анатомії судин, які роблять відкриту операцію технічно складною або ризикованою.
• Планове профілактичне втручання перед операціями, які супроводжуються високим ризиком ішемії мозку.

Каротидна ангіопластика часто розглядається як пріоритетний метод лікування у пацієнтів із високим оперативним ризиком або в осіб похилого віку. Водночас рішення про доцільність процедури завжди ухвалюється мультидисциплінарною командою — судинним хірургом, неврологом, кардіологом та інтервенційним рентгенологом.

Як проходить процедура

У день операції пацієнт знаходиться в стерильних умовах гібридної операційної або рентген-кабінету. Йому вводять внутрішньовенно легке заспокійливе, здійснюється моніторинг тиску, пульсу, ЕКГ.

Область проколу (стегно або рука) обробляється антисептиками та знеболюється. Через невеликий прокол у судину вводиться інтродюсер — трубка, через яку далі проводять інструменти.

Вся процедура відбувається під контролем цифрової ангіографії, яка дозволяє лікарю в реальному часі бачити судини та точно позиціонувати катетери.

В операційній

• Вас відвезуть до рентген-операційної  та розмістять на столі під ангіографом.
• Ваш пах обробляють антисептичним розчином, а на тіло накладають стерильне поктриття.
• Місцевий анестетик вводять у пах, щоб знеболити область втручання.
• Невеликі електроди розміщують на грудях, щоб контролювати частоту серцевих скорочень і ритм серця під час процедури.

Під час процедури

Основні етапи:

1. Пункція стегнової або променевої артерії.
2. Проведення катетера до каротидної артерії.
3. Введення балонного катетера та його інфляція (роздування) для розширення судини.
4. Встановлення стенту для стабілізації стінки артерії.
5. Контрольне дослідження прохідності судини.
6. Видалення катетера та закриття місця пункції.

Процедура триває близько 60–90 хвилин і зазвичай не потребує загального наркозу — використовується місцева анестезія з седацією.

Після процедури

Після ангіопластики пацієнт перебуває в стаціонарі для нагляду від 6 до 24 годин. У цей період здійснюється моніторинг неврологічного статусу, тиску, частоти пульсу та місця пункції.

Рекомендації після процедури:

• Обмеження фізичних навантажень протягом 5–7 днів.
• Продовження антиагрегантної терапії для профілактики тромбозу стенту.
• Контрольне УЗД або КТ через кілька тижнів для оцінки ефективності втручання.
• Спостереження у кардіолога або судинного хірурга.

Більшість пацієнтів повертаються до звичного життя вже через кілька днів після процедури.

Ризики

Як і будь-яке судинне втручання, каротидна ангіопластика має потенційні ускладнення:

• тромбоз або емболія, попри використання фільтрів;
• спазм або розрив судини (дуже рідко);
• гематома в зоні пункції, іноді з потребою в дренуванні;
• алергічна реакція на контраст;
• рецидив стенозу у випадку неефективного стентування.

Ймовірність ускладнень зводиться до мінімуму при досвідченій команді, правильній підготовці пацієнта та дотриманні післяопераційного нагляду.