.svg)
Ангіопластика сонних артерій Львів
Що таке ангіопластика сонних артерій
Ангіопластика сонних артерій – це малоінвазивна процедура, яка відновлює кровотік до мозку шляхом розширення звужених артерій у шиї. Вона допомагає запобігти інсульту та іншим ускладненням.
Зазвичай процедуру поєднують зі стентуванням — у місце звуження встановлюють стент (металеву сітку), який утримує артерію відкритою.
Сонні артерії — це головні судини, що постачають кров до мозку. Через накопичення жирових бляшок (атеросклероз) вони можуть звужуватись або блокуватись. Цей стан називається стенозом сонних артерій і є одним із головних чинників ризику інсульту.
Суть методу
Каротидна ангіопластика — це процедура, під час якої в уражену артерію тимчасово вводять крихітну повітряну кульку. Її надувають, щоб розширити судину та відновити нормальний кровотік до мозку.
Зазвичай ангіопластику поєднують зі стентуванням — установкою металевого стента, який утримує артерію відкритою й зменшує ризик повторного звуження.
Необхідність процедури
Сонні артерії постачають мозок киснем і поживними речовинами. Якщо вони звужуються або блокуються через накопичення атеросклеротичних бляшок, мозок отримує менше крові. Це може спричинити:
- Транзиторні ішемічні атаки (ТІА) — короткочасні неврологічні порушення;
- Інсульт — тривалі ураження мозку, що можуть призвести до інвалідності або смерті.
Ризик інсульту при стенозі сонних артерій — високий. Тому своєчасне втручання для відновлення кровотоку критично важливе.
Ангіопластика є ефективним методом лікування, який допомагає запобігти інсульту. За своєю важливістю вона співставна з ангіопластикою коронарних артерій при інфаркті: в обох випадках мова йде про захист життєво важливих органів — мозку чи серця.
Використання стента: для чого він потрібен
Стент — це металевий каркас, який встановлюють у сонну артерію після ангіопластики. Його головне завдання — утримувати судину відкритою та запобігати повторному звуженню (рестенозу).
Без стента артерія може знову звузитись протягом кількох місяців. Тому його застосування значно підвищує ефективність процедури.
Існують стенти з лікарським покриттям, які повільно вивільняють медикаменти, що пригнічують ріст клітин у стінках судини. Це ще більше знижує ризик рестенозу.
Стент залишається в артерії назавжди, забезпечуючи стабільний кровотік до мозку та довготривалий результат лікування.
Кому показана ангіопластика сонних артерій
Медичні показання до процедури
Ангіопластика сонних артерій рекомендована в таких випадках:
- Значне звуження артерії (понад 50–70%), особливо при наявності симптомів — транзиторних ішемічних атак (ТІА) або перенесеного інсульту;
- Рестеноз — повторне звуження після каротидної ендартеректомії;
- Складне розташування стенозу, яке унеможливлює або ускладнює хірургічне втручання;
- Високий ризик відкритої операції через супутні захворювання серця, легенів або інші серйозні стани.
Подібно до коронарної ангіопластики при ішемічній хворобі серця, ангіопластика сонних артерій проводиться при наявності симптомів, що свідчать про недостатнє кровопостачання мозку.
Призначення процедури
Призначення ангіопластики базується на комплексній оцінці:
- Ступінь стенозу: зазвичай показання є при звуженні >50–70%;
- Симптоми: перенесені ТІА чи інсульт — важливий аргумент на користь процедури;
- Загальний стан здоров’я: ангіопластика є менш ризикованою альтернативою для пацієнтів із високим хірургічним ризиком;
- Анатомія ураження: локалізація, протяжність, наявність кальцифікацій впливають на вибір методу;
- Медична історія: попередні втручання на сонних артеріях (наприклад, ендартеректомія) враховуються при плануванні лікування.
Як проходить процедура
Каротидна ангіопластика вважається мініінвазивною (малотравматичною) процедурою, оскільки вона менш інвазивна, ніж хірургічне втручання. Ваше тіло не розрізане, за винятком дуже маленького надрізу в кровоносній судині в паху.
Підготовка до процедури
Перед ангіопластикою пацієнт проходить обстеження, щоб оцінити ступінь звуження артерій, загальний стан здоров’я та виключити протипоказання:
- УЗД сонних артерій — визначення рівня стенозу та швидкості кровотоку;
- КТ-ангіографія або МР-ангіографія — для детальної візуалізації судин;
- Каротидна ангіографія — з введенням контрастної речовини для оцінки стану артерій;
- ЕКГ та аналізи крові — для перевірки серцевої функції, роботи нирок та згортання крові.
Перед процедурою:
- Не вживати їжу та напої за 4–6 годин до втручання;
- Можлива корекція або тимчасове припинення прийому препаратів (особливо розріджувачів крові та ліків від діабету);
- Взяти з собою медичні документи, список ліків і зручний одяг.
Основні етапи процедури
- Початок втручання
Пацієнта доставляють до рентген-операційної. Область проколу (зазвичай у паху) обробляють антисептиком і знеболюють місцевим анестетиком. На грудях закріплюють електроди для моніторингу серцевого ритму. - Катетеризація судин
Через прокол у судину вводиться тонкий катетер з балонним наконечником, який під контролем рентгену просувається до звуженої ділянки сонної артерії. - Візуалізація судин
Через катетер вводиться контрастна речовина, яка дозволяє побачити уражену ділянку на екрані. Пацієнт може відчути тимчасове тепло на одній стороні обличчя. - Захист мозку
Для захисту мозку від можливих тромбів застосовується емболічний фільтр — спеціальний пристрій, який уловлює фрагменти бляшок або тромби, що можуть відірватися під час процедури. - Ангіопластика та стентування
Балон на катетері надувається, розширюючи судину і стискаючи бляшку до стінки артерії. Потім встановлюється стент — металева сітчаста трубка, що підтримує судину відкритою. Іноді застосовуються стенти з лікарським покриттям для запобігання повторному звуженню. - Завершення процедури
Катетер, балон і фільтр видаляються, а місце проколу притискають пов’язкою. У швах зазвичай немає потреби.
Після процедури
- Пацієнт повинен залишатися нерухомим кілька годин, щоб запобігти кровотечі;
- Місце проколу може бути чутливим, з незначними набряками або синцями протягом кількох днів;
- Фізичних навантажень слід уникати протягом 24 годин;
- У більшості випадків пацієнта виписують уже наступного дня.
Для контролю результатів можливе проведення повторного УЗД сонних артерій.
Період відновлення після ангіопластики сонних артерій
Після процедури
Після завершення ангіопластики пацієнта переводять до палати спостереження. Протягом кількох годин медичний персонал контролює:
- частоту серцевих скорочень,
- артеріальний тиск,
- дихання.
Якщо доступ до артерії здійснювався через пах, може знадобитися постільний режим на 4–6 годин. У місці проколу можуть спостерігатися незначний біль, чутливість або синці. У разі відсутності ускладнень пацієнта зазвичай виписують протягом 24 годин.
Після повернення додому
Для успішного відновлення важливо дотримуватись таких рекомендацій:
- Фізичний режим:
Уникати фізичних навантажень у перші 24–72 години. Не піднімати важкі предмети протягом 5–7 днів (або згідно з рекомендаціями лікаря). - Гігієна місця проколу:
Тримати місце введення катетера в чистоті та сухості, регулярно змінювати пов’язку згідно з інструкціями. - Гідратація:
Пити достатньо води для виведення контрастної речовини з організму. - Медикаментозна підтримка:
Продовжувати прийом призначених препаратів, зокрема антитромбоцитарних засобів (аспірин, клопідогрель), щоб знизити ризик тромбозу. - Медичний супровід:
Відвідувати всі заплановані огляди та слідкувати за можливими симптомами (наприклад, підвищена температура, біль, сильне почервоніння чи набряк).
Повноцінне відновлення та профілактика
Більшість пацієнтів повертаються до звичного способу життя протягом 3–7 днів. Повне відновлення може зайняти кілька тижнів — усе залежить від індивідуального стану.
Для збереження довготривалого результату рекомендовано:
- Відмовитися від куріння
- Знизити рівень холестерину та тригліцеридів
- Контролювати артеріальний тиск і рівень цукру
- Дотримуватися здорового харчування
- Регулярно займатися фізичною активністю
Ризики
Ангіопластика — ефективна, але інвазивна процедура, яка, як і будь-яке медичне втручання, має потенційні ризики. Усі вони ретельно контролюються медичною командою, проте пацієнт має бути поінформованим.
Основні ризики
- Інсульт або транзиторна ішемічна атака (ТІА)
Можуть виникнути, якщо фрагменти бляшки або тромби потраплять до мозку під час процедури. Для зниження ризику використовують емболічний захисний фільтр та препарати для розрідження крові. - Рестеноз (повторне звуження артерії)
Артерія може знову звузитися протягом кількох місяців після втручання. Для запобігання цьому використовують стенти з лікарським покриттям і антитромботичну терапію. - Згустки крові в стенті
Тромби можуть утворюватися навіть через кілька тижнів після процедури, викликаючи ризик інсульту або смерті. Призначається тривалий прийом антиагрегантів — аспірину, клопідогрелю тощо. - Кровотеча
У місці проколу судини (пах або зап’ястя) можливі синці або, рідше, значна кровотеча, що може потребувати додаткових заходів.
Загальні ускладнення інвазивних втручань
- Кровотеча або гематома в місці введення катетера;
- Інфекція;
- Алергічна реакція на контрастну речовину або медикаменти.
Специфічні ускладнення ангіопластики
- Розшарування сонної артерії — рідкісний, але серйозний стан, при якому пошкоджується внутрішня стінка артерії.
- Синдром гіперперфузії — різке підвищення кровотоку після процедури, що може спричинити головний біль, судоми або крововилив.
- Порушення серцевого ритму: можливі брадикардія або гіпотензія під час чи після процедури.
Усі ризики обговорюються з лікарем до процедури. Завдяки сучасним технологіям, захисним пристроям і медикаментозній підтримці більшість ускладнень трапляються рідко й успішно контролюються.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
