.svg)
Стентування сонної артерії
Стентування сонної артерії — це сучасний малоінвазивний метод лікування стенозу (звуження) сонних артерій, які відповідають за кровопостачання головного мозку. Мета цієї процедури — покращити або повністю відновити кровотік до мозку й тим самим запобігти розвитку інсульту. Вона виконується шляхом імплантації стенту — спеціального металевого каркаса, що підтримує стінки судини в розширеному стані. Стентування виконується без великого розрізу, що зменшує травматичність, знижує ризик ускладнень і скорочує час відновлення.
У нормі сонні артерії забезпечують до 80% кровотоку до мозку. Проте, при накопиченні атеросклеротичних бляшок на стінках артерій, просвіт судини звужується, що значно підвищує ризик інсульту. Згідно зі статистикою, стеноз сонних артерій є причиною до 20% всіх ішемічних інсультів. Стентування дозволяє зменшити ці ризики, покращити якість життя пацієнта й уникнути складної відкритої операції.
Лікарі Клініки СИМБІОТИКА, які здійснюють стентування сонних артерій, досконало володіють цією передовою технікою та мають солідну практику в цій галузі.
Показання для операції стентування сонної артерії
Стентування сонної артерії проводиться з метою профілактики або лікування ішемічного інсульту, спричиненого атеросклеротичним звуженням артерій, які постачають кров до мозку. Операція рекомендована як при наявності симптомів, так і в деяких випадках без клінічних проявів — коли ризик інсульту оцінюється як високий.
Найчастіше стеноз розвивається поступово та безсимптомно. Саме тому своєчасне обстеження є критично важливим для виявлення пацієнтів, які вже мають звуження артерій, але ще не відчувають наслідків.
Основні показання до стентування:
- Стеноз сонної артерії понад 70% — підтверджений інструментально (ангіографія, УЗД-доплер, КТ-ангіографія), навіть без клінічних симптомів.
- Стеноз від 50% до 69% — якщо у пацієнта вже були транзиторні ішемічні атаки або мікроінсульти (симптоми, які минули за кілька годин).
- Ішемічний інсульт в анамнезі, викликаний стенозом сонної артерії.
- Плаваюча або нестабільна атеросклеротична бляшка, яка має високий ризик відриву та емболізації.
- Підвищена швидкість кровотоку через звужену ділянку — за даними доплерографії.
- Наявність супутніх факторів ризику інсульту: гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, дисліпідемія, серцеві аритмії, обтяжений сімейний анамнез.
Що таке стент?
Стент — це тонка металева сітка, яку вводять у судину в стислому вигляді, а потім розширюють у місці стенозу. Його завдання — підтримувати стінки артерії відкритими, попереджаючи подальше звуження. Деякі стенти мають лікарське покриття, яке додатково зменшує ризик утворення тромбів та знижує ймовірність повторного стенозу.
Стенти можуть бути:
- Саморозширювальні — розкриваються самостійно після розміщення у судині.
- Балон-розширювані — потребують попереднього розширення балоном.
Матеріали, з яких виготовляються стенти, є біосумісними й не викликають відторгнення.
Підготовка до операції зі стентування сонної артерії
Перед стентуванням обов'язковим є повне обстеження пацієнта. Це необхідно для визначення ступеня стенозу, оцінки ризиків, виявлення супутніх захворювань та виключення протипоказань до процедури.
Стандартна підготовка включає:
- УЗД-доплерографію судин шиї — неінвазивна оцінка кровотоку й виявлення місця звуження;
- Магнітно-резонансну або комп’ютерну томографію з контрастом — для точного картування судин;
- Ангіографію — детальна візуалізація артерій перед втручанням;
- Загальні аналізи крові, коагулограма, біохімія;
- Електрокардіограма та консультація кардіолога;
- Оцінка неврологічного статусу пацієнта.
Також за кілька днів до процедури пацієнту можуть призначити антитромбоцитарні препарати (аспірин, клопідогрель), які слід продовжити і після втручання.
Техніка проведення стентування у Львові та Стрию
Процедура проводиться в умовах ангіографічного кабінету або гібридної операційної. Застосовується місцева анестезія, що дозволяє уникнути загального наркозу і зменшити навантаження на серцево-судинну систему.
Хід операції:
- Через невеликий прокол у стегновій або променевій артерії вводиться катетер.
- Під рентгенологічним контролем катетер проводиться до сонної артерії.
- Вводиться контрастна речовина для чіткої візуалізації місця звуження.
- Через катетер встановлюється стент, який розширюється в ураженій ділянці артерії.
- Після перевірки кровотоку катетер витягується, місце проколу обробляється та закривається спеціальним компресійним пристроєм.
Процедура триває від 60 до 90 хвилин. Пацієнт зазвичай залишається під наглядом у стаціонарі ще 1–2 доби для спостереження та профілактики можливих ускладнень.
Реабілітація
Хоча стентування є малоінвазивним втручанням, реабілітаційний період відіграє ключову роль у досягненні стабільного результату. Основні рекомендації після процедури:
- Продовження прийому антитромбоцитарних засобів не менше 3–6 місяців (за призначенням лікаря);
- Контроль артеріального тиску, рівня холестерину, глюкози;
- Зміна способу життя: відмова від куріння, здорове харчування, помірна фізична активність;
- Регулярні УЗД-контролі для оцінки прохідності стентованої артерії.
У більшості випадків пацієнт може повернутись до повсякденного життя вже через кілька днів після втручання. Повна стабілізація судинного стану настає протягом 1–2 тижнів.
Переваги стентування сонної артерії в Symbiotyka
Цей метод має низку переваг у порівнянні з класичною хірургією:
- Без розрізів на шиї — зменшує естетичні та фізіологічні наслідки;
- Мінімальний період госпіталізації — у багатьох випадках не перевищує 48 годин;
- Швидке повернення до активного способу життя;
- Нижчий ризик ускладнень у літніх пацієнтів або тих, хто має серцево-судинні супутні захворювання;
- Можливість повторного втручання при необхідності;
- Ефективність у попередженні інсульту — доведена клінічними дослідженнями, особливо у пацієнтів з високим ступенем стенозу (понад 70%).
Завдяки високій точності й передбачуваності результату, стентування поступово стає стандартом лікування у багатьох країнах світу.
Протипоказання та можливі ускладнення
Незважаючи на безпечність і ефективність, процедура має певні обмеження та потенційні ризики, які слід враховувати.
Протипоказання до стентування:
- Повна оклюзія сонної артерії (в цьому випадку кровотік уже реалізується обхідними шляхами);
- Важка загальна соматична патологія;
- Наявність активного інфекційного процесу;
- Непереносимість контрастних речовин;
- Порушення згортання крові;
- Сильна кальцифікація судини або складна анатомія.
Можливі ускладнення:
- Локальні ускладнення в зоні пункції (гематома, псевдоаневризма, кровотеча);
- Тромбоз або емболія під час процедури;
- Порушення мозкового кровообігу (транзиторна ішемічна атака або інсульт);
- Алергічні реакції на контраст;
- Рестеноз — повторне звуження артерії через кілька місяців або років.
Зменшити ймовірність ускладнень дозволяє індивідуальний підхід до кожного пацієнта, правильна підготовка до втручання, досвід лікаря та дотримання рекомендацій після процедури.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
