Стентування сонної артерії — це сучасний малоінвазивний метод лікування стенозу (звуження) сонних артерій, які відповідають за кровопостачання головного мозку. Мета цієї процедури — покращити або повністю відновити кровотік до мозку й тим самим запобігти розвитку інсульту. Вона виконується шляхом імплантації стенту — спеціального металевого каркаса, що підтримує стінки судини в розширеному стані. Стентування виконується без великого розрізу, що зменшує травматичність, знижує ризик ускладнень і скорочує час відновлення.
У нормі сонні артерії забезпечують до 80% кровотоку до мозку. Проте, при накопиченні атеросклеротичних бляшок на стінках артерій, просвіт судини звужується, що значно підвищує ризик інсульту. Згідно зі статистикою, стеноз сонних артерій є причиною до 20% всіх ішемічних інсультів. Стентування дозволяє зменшити ці ризики, покращити якість життя пацієнта й уникнути складної відкритої операції.
Лікарі Клініки СИМБІОТИКА, які здійснюють стентування сонних артерій, досконало володіють цією передовою технікою та мають солідну практику в цій галузі.
Стентування сонної артерії проводиться з метою профілактики або лікування ішемічного інсульту, спричиненого атеросклеротичним звуженням артерій, які постачають кров до мозку. Операція рекомендована як при наявності симптомів, так і в деяких випадках без клінічних проявів — коли ризик інсульту оцінюється як високий.
Найчастіше стеноз розвивається поступово та безсимптомно. Саме тому своєчасне обстеження є критично важливим для виявлення пацієнтів, які вже мають звуження артерій, але ще не відчувають наслідків.
Основні показання до стентування:
Стент — це тонка металева сітка, яку вводять у судину в стислому вигляді, а потім розширюють у місці стенозу. Його завдання — підтримувати стінки артерії відкритими, попереджаючи подальше звуження. Деякі стенти мають лікарське покриття, яке додатково зменшує ризик утворення тромбів та знижує ймовірність повторного стенозу.
Стенти можуть бути:
Матеріали, з яких виготовляються стенти, є біосумісними й не викликають відторгнення.
Перед стентуванням обов'язковим є повне обстеження пацієнта. Це необхідно для визначення ступеня стенозу, оцінки ризиків, виявлення супутніх захворювань та виключення протипоказань до процедури.
Стандартна підготовка включає:
Також за кілька днів до процедури пацієнту можуть призначити антитромбоцитарні препарати (аспірин, клопідогрель), які слід продовжити і після втручання.
Процедура проводиться в умовах ангіографічного кабінету або гібридної операційної. Застосовується місцева анестезія, що дозволяє уникнути загального наркозу і зменшити навантаження на серцево-судинну систему.
Хід операції:
Процедура триває від 60 до 90 хвилин. Пацієнт зазвичай залишається під наглядом у стаціонарі ще 1–2 доби для спостереження та профілактики можливих ускладнень.
Хоча стентування є малоінвазивним втручанням, реабілітаційний період відіграє ключову роль у досягненні стабільного результату. Основні рекомендації після процедури:
У більшості випадків пацієнт може повернутись до повсякденного життя вже через кілька днів після втручання. Повна стабілізація судинного стану настає протягом 1–2 тижнів.
Цей метод має низку переваг у порівнянні з класичною хірургією:
Завдяки високій точності й передбачуваності результату, стентування поступово стає стандартом лікування у багатьох країнах світу.
Незважаючи на безпечність і ефективність, процедура має певні обмеження та потенційні ризики, які слід враховувати.
Протипоказання до стентування:
Можливі ускладнення:
Зменшити ймовірність ускладнень дозволяє індивідуальний підхід до кожного пацієнта, правильна підготовка до втручання, досвід лікаря та дотримання рекомендацій після процедури.