Форма зв’язку

Залиште свої контактні дані. Ми зв'яжемося з вами найближчим часом та надамо експертну консультацію.

Дякуємо за ваш запит!
Ми успішно отримали вашу заявку на прийом до лікаря.
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш адміністратор для підтвердження запису або уточнення деталей.

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Риносинусит

Записатись на прийом

4.9

1000+ відгуків

Що таке риносинусит

Риносинусит — це запальне захворювання слизової оболонки носа та навколоносових пазух, яке супроводжується порушенням носового дихання, закладеністю носа, виділеннями та дискомфортом у ділянці обличчя.

Термін «риносинусит» використовується замість слова «синусит», оскільки практично у всіх випадках запалення пазух поєднується із запаленням слизової носа. Це єдиний анатомо-функціональний комплекс, тому патологічний процес у будь-якій пазусі зачіпає й носові ходи.

Риносинусит може бути гострим (до 12 тижнів) або хронічним (більше 12 тижнів), а його перебіг — від легкого дискомфорту до значного зниження якості життя, порушень сну, ускладнень та необхідності хірургічного лікування.

Причини розвитку

Риносинусит виникає тоді, коли порушується нормальна вентиляція та дренаж навколоносових пазух, а слизова оболонка носа запалюється й набрякає. Часто це відбувається внаслідок інфекції, проте є й інші фактори, які знижують місцевий імунітет та ускладнюють очищення слизової.

Вірусні інфекції (частіше за все)

найбільш типова причина гострого риносинуситу;
супроводжують ГРВІ та грип;
викликають набряк слизової, підвищення секреції слизу.

Віруси порушують роботу війчастого епітелію, що заважає природному очищенню пазух і створює умови для вторинної бактеріальної інфекції.

Бактеріальна інфекція

частіше виникає як ускладнення вірусного процесу;
супроводжується густими гнійними виділеннями, болем у проєкції пазух, підвищенням температури;
потребує цілеспрямованої терапії.

Бактеріальний риносинусит зустрічається рідше, але перебіг зазвичай важчий і потребує лікування за рекомендацією лікаря.

Алергічні фактори

сезонна або цілорічна алергія;
хронічний набряк слизової;
підвищена чутливість до пилку, пилових кліщів, шерсті тварин.

Алергія порушує функцію слизової та сприяє загущенню секрету, що створює умови для розвитку синуситу.

Анатомічні особливості (викривлення перегородки, поліпи)

Такі анатомічні фактори ускладнюють вентиляцію та відтік слизу, тому збільшують ризик запалення та його хронізації.

Хронічні запальні процеси носоглотки

хронічний риніт;
аденоїдит (частіше у дітей);
тривалий подразнюючий вплив (дим, пил, хімічні речовини).

Тривале запалення послаблює захисні механізми слизової, що сприяє розвитку риносинуситу та його повторним епізодам.

Переваги отоларингології symbiotyka

ЛОР-експерти

Досвід лікування складних захворювань

Повний цикл допомоги

Від діагностики до повного одужання

Індивідуальні схеми лікування

Персональний підхід для кожного

Зручне
розташування

Медичні центри у Львові та Стрию

Записатись на консультацію

Види риносинуситу

Риносинусит класифікують за тривалістю перебігу та особливостями запального процесу. Це допомагає правильно підібрати лікування, спрогнозувати перебіг хвороби та уникнути ускладнень. Основний поділ — на гострий, підгострий і хронічний, а також на форми із поліпами та без них.

Гострий риносинусит

тривалість симптомів: до 4 тижнів;
здебільшого має вірусне походження;
симптоми: нежить, закладеність, біль у ділянці пазух, підвищення температури.

У більшості випадків запалення проходить самостійно або з мінімальним лікуванням, але може ускладнюватися бактеріальним процесом.

Підгострий риносинусит

тривалість симптомів: від 4 до 12 тижнів;
проміжний стан між гострим і хронічним перебігом;
може потребувати комплексного лікування, щоб запобігти хронізації.

Ця форма зазвичай свідчить про затяжний перебіг вірусного або бактеріального запалення та ослаблення місцевого імунітету.

Хронічний риносинусит

тривалість симптомів понад 12 тижнів;
характерні постійні закладеність носа, виділення, зниження нюху, періодичний біль;
можливі зміни слизової, утворення поліпів, порушення вентиляції пазух.

Хронічний риносинусит часто потребує комплексної терапії, а в деяких випадках — хірургічного лікування, щоб відновити прохідність природних дренажних шляхів.

З поліпами та без поліпів

Риносинусит без поліпів — частіше пов’язаний із запаленням та інфекціями, рідше призводить до грубих структурних змін;
Риносинусит із поліпами — характеризується розростанням слизової, частіше хронічний, супроводжується значним порушенням нюху та дихання.

Поліпоз значно ускладнює перебіг хвороби і потребує тривалішого та комбінованого лікування.

Симптоми

Риносинусит проявляється комплексом симптомів, пов’язаних із запаленням слизової носа, набряком і порушенням дренажу навколоносових пазух. Інтенсивність проявів залежить від форми хвороби — гострої чи хронічної — та від наявності бактеріальної інфекції чи поліпів.

Закладеність носа та утруднене дихання

відчуття непрохідності носа;
дихання ротом, особливо вночі;
погіршення якості сну та працездатності.

Це найпоширеніший симптом, що пов’язаний із набряком слизової та блокуванням природних соустій пазух.

Виділення з носа (слизові, гнійні)

прозорі або слизово-гнійні виділення при вірусному процесі;
густі жовто-зелені виділення — при бактеріальному ураженні;
затікання слизу по задній стінці глотки.

Накопичення секрету відбувається через порушення природного очищення пазух.

Біль і тиск у ділянці пазух

локальний біль у чолі, переніссі, щоках залежно від ураженої пазухи;
посилення при нахилах голови або фізичному навантаженні;
відчуття тяжкості або «розпирання».

Цей симптом характерний для більш вираженого запалення та застою секрету.

Зниження нюху

часткове або повне порушення сприйняття запахів;
частіше при тривалому запаленні та поліпозі.

Хронічне запалення порушує роботу нюхових рецепторів та вентиляцію нюхової зони.

Підвищення температури та слабкість (частіше при гострій формі)

підвищення температури тіла до субфебрильних або фебрильних значень;
загальна слабкість, втома, ломота у тілі.

Більш характерно для вірусних та бактеріальних загострень.

Кашель, особливо вночі

частіше пов’язаний із затіканням слизу по задній стінці глотки;
посилюється в положенні лежачи.

У дітей цей симптом може бути більш вираженим.

Діагностика

Діагностика риносинуситу спрямована на підтвердження запального процесу, визначення його природи (вірусна, бактеріальна, алергічна) та оцінку стану навколоносових пазух. Правильне обстеження дозволяє підібрати оптимальне лікування і запобігти переходу хвороби в хронічну форму.

Консультація ЛОР-лікаря

збір анамнезу та скарг (тривалість симптомів, характер виділень, біль);
огляд носа і ротової порожнини;
оцінка набряку слизової та прохідності носових ходів.

Лікар визначає форму риносинуситу та потребу в додаткових обстеженнях.

Ендоскопія носа

детальна оцінка носових ходів та соустій пазух;
виявлення поліпів, анатомічних змін, затікання слизу;
оцінка ступеня запалення слизової.

Ендоскопія дозволяє побачити зміни, які не завжди помітні при звичайному огляді.

КТ навколоносових пазух (золотий стандарт при хронічній формі)

оцінка стану слизової та пазух;
виявлення поліпів, кіст, анатомічних перешкод;
визначення рівня запалення і ступеня блокади соустій.

КТ є ключовим методом при хронічному риносинуситі та перед плануванням хірургічного лікування.

Бакпосів / цитоаналіз за показами

використовується при підозрі на бактеріальне ускладнення;
допомагає визначити збудника і чутливість до антибіотиків;
застосовується при затяжному або атиповому перебігу.

Бактеріальна форма зустрічається рідше, але потребує точного підбору терапії.

Алерготести (при алергічній природі)

проводяться при підозрі на алергічний риносинусит;
дозволяють виявити алергени (пилок, пилові кліщі, шерсть тварин тощо);
важливі для вибору специфічного лікування та профілактики.

Алергічна форма часто має тривалий перебіг і потребує комплексного підходу, включно з імунотерапією.

Порада лікаря

Подбайте про здорове дихання та комфортне життя

Захворювання вуха, горла чи носа можуть суттєво впливати на якість життя — від постійних закладеностей і болю до хронічних інфекцій. Своєчасне звернення до ЛОР-спеціаліста допомагає уникнути ускладнень і відновити повноцінне самопочуття.

Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до одужання та покращення якості життя.

Безкоштовна online консультація ЛОРа

Залишити звернення

Іван Салдан

Головний ЛОР клініки Симбіотика

Залишити звернення

Безкоштовну online консультація ортопеда

Лікування

Лікування риносинуситу залежить від форми захворювання, його тривалості та причин. Основна мета — зменшити запалення, відновити дренаж пазух і нормальне носове дихання. У більшості випадків терапія комбінована й включає місцеві засоби, промивання та контроль тригерів. Антибіотики призначаються лише тоді, коли є чіткі ознаки бактеріальної інфекції.

Промивання носа сольовими розчинами

очищення слизової від виділень та алергенів;
покращення дренажу пазух;
зменшення набряку та запалення.

Регулярні промивання — базовий елемент лікування при будь-якій формі риносинуситу, особливо в періоди загострения.

Протизапальна терапія (інтраназальні стероїди)

потужний протизапальний ефект;
зменшення набряку слизової;
покращення дихання та нюху;
основний метод лікування хронічного риносинуситу й поліпозу.

Інтраназальні кортикостероїди діють місцево та мають високий профіль безпеки при правильному використанні.

Антибіотики — тільки при бактеріальному процесі

призначаються при ознаках бактеріального запалення:
гнійні виділення,
висока температура,
сильний біль у проєкції пазух,
симптоми більше 10 днів без покращення.
підбір препарату — лише за рекомендацією лікаря.

Неправильне або необґрунтоване використання антибіотиків збільшує ризик резистентності та ускладнень.

Антигістамінні та антагоністи лейкотрієнів — при алергії

зменшують запалення й набряк при алергічній формі;
знижують частоту рецидивів;
можуть бути призначені сезонно або тривалим курсом.

У пацієнтів з підтвердженою алергією часто рекомендується й спеціалізована імунотерапія.

Ендоскопічне хірургічне лікування — при хронічних формах

застосовується при неефективності медикаментів;
відновлює вентиляцію та дренаж пазух;
дозволяє видалити поліпи, кістозні утворення, патологічну тканину;
малоінвазивний доступ через носові ходи.

Функціональна ендоскопічна хірургія (FESS) є золотим стандартом при поліпозному та резистентному до терапії хронічному риносинуситі.

Відновлення та рекомендації

Після лікування риносинуситу важливо підтримати здоров’я слизової оболонки носа, нормалізувати дихання та запобігти повторним епізодам запалення. Комплексний підхід, регулярний догляд і контроль факторів ризику дозволяють мінімізувати рецидиви та швидше повернутися до комфортного дихання.

Зволоження та гігієна носа

регулярні промивання носа ізотонічними розчинами;
використання зволожувальних спреїв;
підтримання оптимальної вологості в приміщенні (40–60%);
уникнення сухого, запиленого повітря.

Правильна гігієна відновлює роботу війчастого епітелію, покращує дренаж пазух і знижує ризик загострень.

Контроль алергії та факторів ризику

антигістамінні або протизапальні препарати при алергічному риніті;
уникнення тригерів (пилок, пилові кліщі, шерсть тварин);
очищення повітря та регулярне вологе прибирання;
відмова від куріння та пасивного диму.

У пацієнтів з алергією контроль тригерів — ключовий компонент профілактики повторних симптомів.

Дихальна реабілітація за показами

спеціальні дихальні вправи для покращення вентиляції;
техніки носового дихання та відновлення нюху;
фізіотерапія за рекомендацією лікаря.

Реабілітація особливо важлива після хірургічного лікування або при тривалому хронічному процесі.

Профілактичні огляди та контроль КТ при хронічній формі

регулярний огляд у ЛОР-спеціаліста;
ендоскопічний контроль після лікування;
періодичне КТ при хронічному риносинуситі або поліпозі;
корекція лікування за результатами спостереження.

Моніторинг допомагає своєчасно виявити рецидив або ускладнення і попередити прогресування хвороби.

Можливі ускладнення

Без своєчасного лікування риносинусит може прогресувати та призводити до структурних і функціональних порушень у ділянці носа та навколоносових пазух. У більшості випадків ускладнення розвиваються при тривалому запаленні, блокуванні дренажу пазух або приєднанні бактеріальної інфекції. Деякі стани можуть бути небезпечними, тому важливо вчасно звертатися до лікаря при погіршенні симптомів.

Хронічний риносинусит (перехід з гострої форми)

тривала закладеність носа;
постійні виділення та відчуття тиску в ділянці пазух;
зниження нюху;
ризик формування поліпів.

Гострий риносинусит без належного лікування може перейти у хронічну форму, що потребує довготривалої терапії й іноді хірургічного втручання.

Поширення інфекції на очну орбіту

біль та набряк в ділянці ока;
порушення рухливості очного яблука;
двоїння, зниження зору;
підвищена температура, важкий загальний стан.

Таке ускладнення частіше трапляється при запаленні решітчастих пазух у дітей та потребує невідкладної допомоги.

Внутрішньочерепні ускладнення (рідко, але небезпечно)

менінгіт;
абсцес мозку;
тромбоз венозних синусів.

Хоча такі стани дуже рідкісні, вони можуть бути загрозливими для життя і потребують термінової госпіталізації.

Поліпоз носа та зниження нюху

хронічне запалення може призводити до розростання слизової;
формування носових поліпів;
стійке погіршення або втрата нюху.

Поліпоз часто пов’язаний з хронічним риносинуситом і потребує комплексного лікування, включно з інтраназальними стероїдами або хірургією.

Команда оториноларингологів

Подивитись всіх лікарів

Записатись на консультацію

Профілактика

Профілактика риносинуситу спрямована на підтримку нормальної функції слизової носа й пазух, зміцнення місцевого та загального імунітету, а також контроль факторів, що провокують запалення. Регулярний догляд і грамотне ведення ЛОР-станів дозволяють значно знизити ризик загострень та переходу хвороби в хронічну форму.