.svg)
Видалення фіксаторів
Після переломів кісток, які потребували хірургічного втручання з використанням металевих фіксаторів (пластин, гвинтів, інтрамедулярних стрижнів або спиць), виникає питання: що робити з конструкціями після зрощення кістки? Видалення металевих імплантів не завжди є обов’язковим, але в ряді випадків воно рекомендоване з медичних або функціональних причин.
Основні цілі видалення фіксаторів:
- уникнення довготривалого механічного подразнення тканин;
- зменшення болю в місці фіксації, особливо при зміні погоди або фізичному навантаженні;
- усунення дискомфорту або обмеження рухів, якщо імплант заважає роботі суглоба;
- запобігання алергічним або запальним реакціям на метал;
- зниження ризику перелому в місці фіксації після тривалого носіння пластини чи стрижня;
- видалення елементів перед повторним хірургічним втручанням або імплантацією протеза.
У педіатричній ортопедії демонтаж фіксаторів часто проводиться планово після завершення росту кістки, щоб уникнути деформацій у майбутньому.
Показання до проведення операції
До основних медичних показань для видалення конструкцій належать:
- місцеві болі та хронічний дискомфорт;
- механічне подразнення шкіри чи сухожиль, що викликає запалення або натирання;
- обмеження амплітуди рухів (особливо у великих суглобах — плечовому, колінному, гомілковостопному);
- ознаки запалення або алергії в зоні імплантації;
- виявлена нестабільність фіксатора (наприклад, гвинти ослабли або частково вийшли);
- підготовка до нової ортопедичної або реконструктивної операції;
- естетичні причини, якщо контури фіксатора помітні через шкіру або є косметичний дефект.
Кожен випадок розглядається індивідуально — рішення приймається після оцінки стану кісткової тканини, локалізації фіксатора та загального стану пацієнта.
Підготовка до операції
Перед демонтажем металоконструкції пацієнт проходить стандартне передопераційне обстеження:
- Рентген-знімки або КТ ділянки, де розташований імплант — для визначення точного розміщення елементів, типу та ступеня зрощення.
- Загальні клінічні аналізи: кров, сеча, коагулограма.
- Оцінка стану шкіри і м’яких тканин, щоб уникнути інфекційних ускладнень.
- Консультація анестезіолога — зазвичай операція виконується під спінальною або загальною анестезією.
- Інформування пацієнта про хід втручання, очікування післяопераційного періоду та можливі ризики.
Іноді перед операцією рекомендовано тимчасово припинити прийом антикоагулянтів або інших препаратів, що впливають на згортання крові.
Техніка проведення операції
Операція з видалення металоконструкцій є менш травматичною, ніж початкове втручання з остеосинтезу. Техніка залежить від типу імпланта та його локалізації.
Загальні етапи:
- Планування доступу: хірург обирає розріз, орієнтуючись на попередній шов, щоб зменшити рубцювання.
- Атравматичне виділення конструкції: максимально обережне роз’єднання металевого фіксатора з навколишніми тканинами.
- Видалення гвинтів, стрижнів, пластин або спиць за допомогою спеціального інструменту.
- Огляд кістки на предмет дефектів або інфекційних змін.
- Гемостаз і пошарове закриття рани.
Тривалість операції залежить від складності демонтажу, кількості елементів і часу, що минув із моменту встановлення фіксатора.
Реабілітація після видалення фіксаторів у Львові та Стрию
Післяопераційний період, як правило, проходить легко. Відновлення залежить від локалізації втручання, загального стану пацієнта та того, наскільки глибоко були розташовані імпланти.
Основні рекомендації:
- Зменшення фізичного навантаження на прооперовану кінцівку протягом 1–2 тижнів.
- Антисептична обробка шва, зняття швів на 10–14 добу.
- Фізіотерапія або ЛФК (за потреби), якщо був тривалий період іммобілізації.
- Контрольне рентген-обстеження, щоб упевнитися у стабільності кістки після видалення фіксатора.
У більшості випадків пацієнт повертається до звичного життя протягом 1–2 тижнів. Повне відновлення функції займає 3–6 тижнів залежно від обсягу втручання.
Можливі ускладнення після видалення конструкцій
Хоча операція вважається відносно безпечною, існують ризики, які необхідно враховувати:
- Кровотеча або гематома в зоні втручання.
- Інфікування операційної рани, особливо за наявності старих рубців або подразнення тканин.
- Пошкодження нервів або сухожиль, якщо конструкція розташована близько до анатомічно важливих структур.
- Порушення цілісності кістки — у випадках, коли видалення відбувається занадто рано або при недостатньому зрощенні.
- Післяопераційний біль або набряк, який зазвичай минає протягом кількох днів.
Щоб уникнути ускладнень, важливо виконувати процедуру в умовах спеціалізованої клініки під наглядом досвідченого ортопеда-травматолога та дотримуватися післяопераційних рекомендацій.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
