.svg)
Зняття гіпсу
Зняття гіпсу — це завершальний етап лікування переломів, вивихів, розтягнень або післяопераційного періоду, коли вже досягнуто стабільного зрощення або відновлення тканин. Процедура виконується в амбулаторних умовах і передбачає демонтаж фіксуючої пов’язки, яка забезпечувала іммобілізацію ушкодженої ділянки тіла.
Гіпс знімають спеціальними інструментами, дотримуючись чітких правил безпеки, щоб не травмувати шкіру, м’язи чи не зрушити новоутворену кісткову тканину. Процедура може виглядати простою, однак вимагає досвіду, уважності та ретельного контролю з боку медичного фахівця.
Показання до проведення процедури
Основним показанням до зняття гіпсу є завершення процесу відновлення структури, для якої потрібна була фіксація. Орієнтири для прийняття рішення:
- Повне зрощення перелому, підтверджене рентгенологічно.
- Закінчення терміну іммобілізації, визначеного лікарем (залежно від локалізації та типу ушкодження).
- Задовільна функціональна стабільність — відсутність болю, набряку, патологічної рухливості.
- Потреба у відновленні рухливості — зняття гіпсу відкриває можливість для активної реабілітації.
- Рекомендації після хірургічного втручання — після фіксації кінцівки для загоєння м’яких тканин або кісток.
- Наявність ускладнень, які вимагають дострокового зняття гіпсу: тиск на тканини, порушення кровообігу, інфекція.
Важливо, щоб зняття гіпсу відбувалося під контролем лікаря — самостійне його зняття вдома категорично не рекомендується.
Підготовка до процедури
Процедура зняття гіпсу зазвичай не потребує спеціальної підготовки, однак перед її виконанням лікар проводить низку важливих дій:
- Оцінка стану пацієнта — загальне самопочуття, відсутність болю в зоні фіксації.
- Фізичний огляд кінцівки — перевірка кольору шкіри, наявності набряку, чутливості.
- Рентген-контроль — у більшості випадків перед зняттям гіпсу проводиться рентгенографія, щоб підтвердити надійність зрощення кістки.
- Пояснення пацієнту суті маніпуляції — процес може викликати дискомфорт через вібрацію або шум гіпсоріза.
У дітей або тривожних пацієнтів може бути рекомендована присутність близької людини для моральної підтримки.
Техніка зняття гіпсу у Львові та Стрию
Зняття гіпсової пов’язки здійснюється спеціальним електричним інструментом — гіпсорізом. Це безпечний прилад, що ріже лише тверді матеріали, не пошкоджуючи м’які тканини.
Основні етапи:
- Пацієнт зручно розміщується — зазвичай сидячи або лежачи.
- Визначається лінія розрізу — зазвичай по боковій або передній поверхні пов’язки.
- Поступове розрізання гіпсу — з двох боків, з мінімальним тиском на кінцівку.
- Видалення гіпсу та підкладок, оцінка стану шкіри під ним.
- Перший руховий тест — легке згинання/розгинання суглобів, пальпація для перевірки болісності.
Тривалість процедури — 10–20 хвилин. Після неї пацієнт одразу може відчути дискомфорт через зміну навантаження або чутливості — це нормальна реакція після тривалої фіксації.
Діагностичні обстеження після гіпсування
Після зняття гіпсу лікар зазвичай призначає обстеження, щоб:
- Переконатися в анатомічно правильному зрощенні кістки;
- Оцінити стан суглобів і м’яких тканин після іммобілізації;
- Спланувати реабілітаційний процес.
Можуть бути призначені:
- Рентгенографія — основний метод контролю зрощення;
- УЗД м’яких тканин — при підозрі на запалення, фіброз, пошкодження сухожиль;
- МРТ або КТ — за потреби деталізованої оцінки (особливо після складних переломів або операцій);
- Оцінка м’язової сили та об’єму рухів — під час огляду або за допомогою функціональних тестів.
Результати діагностики допомагають точно визначити початок, інтенсивність і тривалість реабілітації.
Реабілітація після зняття гіпсу
Фаза відновлення починається одразу після зняття гіпсової пов’язки. І хоча кістка вже зрослась, м’язи, сухожилля, зв’язки та суглоби потребують відновлення через тривалу нерухомість.
Основні етапи реабілітації:
- Фізіотерапія: УВЧ, магнітотерапія, електростимуляція, масаж.
- ЛФК (лікувальна фізкультура): вправи на гнучкість, силу, координацію.
- Поступове повернення до навантажень: спочатку — пасивні рухи, потім активні, зростаючої інтенсивності.
- Відновлення чутливості та мікроциркуляції — часто у пацієнтів спостерігається зниження тактильного відчуття або легкий набряк.
- Психологічна адаптація — страх перед навантаженням або повторною травмою є звичним і з часом минає.
Реабілітація триває від 2 тижнів до 2–3 місяців, залежно від зони тіла, віку пацієнта та загального стану.
Можливі ускладнення після зняття гіпсу
Незважаючи на успішне зрощення кістки, після зняття гіпсу можуть виникати функціональні або шкірні ускладнення:
- Атрофія м’язів — через тривалу нерухомість і відсутність навантаження.
- Контрактури суглобів — обмеження амплітуди рухів, особливо у колінному, ліктьовому, плечовому суглобі.
- Сухість і лущення шкіри, подразнення або попрілості — особливо при недостатньому доступі повітря.
- Набряк кінцівки, посилення венозного малюнка.
- Тимчасовий біль при русі — зумовлений реакцією тканин на нове навантаження.
- Нестабільність суглоба або хода, потреба у тривалому відновленні координації.
Більшість ускладнень зникає в процесі правильної, поступової реабілітації. Якщо ж симптоми не минають — важливо звернутися до лікаря для додаткової оцінки та корекції лікувальної тактики.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
