Накладення гіпсу — це поширена ортопедична процедура, під час якої на ушкоджену частину тіла фіксується спеціальна пов’язка з гіпсового бинта. Метою є повна іммобілізація зони травми для правильного зрощення кістки, зв’язок чи сухожиль. Гіпсування забезпечує стабільне положення сегментів тіла, що дозволяє організму природним шляхом відновити структури після переломів, вивихів, розтягнень або оперативного втручання.
Гіпсові пов’язки бувають:
Матеріалом для гіпсування найчастіше є класичний гіпс або сучасні полімерні бинти (скловолокно), які легші, не кришаться і не бояться вологи.
Гіпсування використовується в широкому спектрі травматологічних і ортопедичних ситуацій:
Кожен випадок розглядається індивідуально. Лікар обирає тип гіпсу, його форму, тривалість носіння та інші параметри, враховуючи локалізацію травми, вік пацієнта, наявність супутніх захворювань.
Травматологи-ортопеди Клініки Симбіотика проводять іммобілізацію за допомогою гіпсової пов'язки після попередньої підготовки пацієнта. У порівнянні з хірургічними процедурами знерухомлення травмованої ділянки тіла не потребує великого переліку додаткових обстежень.
При гіпсуванні дітей або тривожних пацієнтів процедура може проводитися зі седацією або під місцевою анестезією (якщо є маніпуляції з репозицією уламків).
Процедура виконується лікарем травматологом або ортопедом у стерильних умовах або умовах маніпуляційного кабінету.
Основні етапи:
У сучасних клініках використовують легкі полімерні матеріали, які не розмокають у воді й дозволяють більшу мобільність.
Накладення гіпсу забезпечує:
У більшості випадків достатньо 3–6 тижнів гіпсової фіксації (залежно від віку, типу травми, локалізації).
Правильний догляд — критичний фактор успішного лікування. Основні рекомендації:
У разі появи болю, запаху, виділень або деформації пов’язки слід негайно звернутись до лікаря.
Після зняття гіпсу важливо відновити повноцінну функцію кінцівки:
Тривалість реабілітації — від 2 до 8 тижнів залежно від складності травми та віку пацієнта.
Зняття гіпсової пов’язки виконується в умовах медичного закладу, спеціальним електричним гіпсорізом. Процедура абсолютно безболісна, але може супроводжуватись вібрацією та неприємними звуками.
Після зняття гіпсу:
Не рекомендується намагатися зняти гіпс самостійно вдома — це може бути небезпечно і призвести до повторного травмування.
Хоча процедура є безпечною, іноді можуть виникати ускладнення:
Профілактика ускладнень — це дотримання рекомендацій лікаря, регулярні контрольні огляди та активна реабілітація після зняття гіпсу.