Остеосинтез грудини — це хірургічна операція, мета якої полягає у стабільному з'єднанні фрагментів груднини після її перелому або хірургічного розсічення. Найчастіше така процедура виконується у разі травматичного ушкодження грудної клітки, після кардіохірургічних операцій (стернотомії) або при нестабільності грудної стінки.
Оскільки грудина є центральною кістковою структурою грудної клітки, її стабільність критично важлива для нормального дихання, роботи серця та легень, а також для зменшення болю та ризику ускладнень. Остеосинтез дозволяє повернути фізіологічну опору й зменшити тривалість госпіталізації.
У Клініці Симбіотика для остеосинтезу грудини застосовуються спеціальні металеві скоби, штифти або пластини. Вони дають змогу надійно закріпити фрагменти кістки.
У клінічній практиці використовують кілька варіантів фіксації груднини:
Вибір типу остеосинтезу залежить від виду ушкодження, якості кісткової тканини, супутніх захворювань і досвіду хірурга.
Показання до остеосинтезу грудини включають:
Рішення про проведення операції ухвалюється на основі клінічної картини, даних візуалізаційних досліджень (КТ, рентген) та оцінки ризиків.
Підготовка до остеосинтезу включає стандартні етапи передопераційного обстеження:
Пацієнт отримує пояснення щодо суті втручання, його тривалості, очікуваного ефекту та реабілітаційного періоду.
Операція виконується під загальним знеболенням у стерильних умовах операційної.
Основні етапи:
Тривалість операції зазвичай становить 1–2 години. Після втручання пацієнт переводиться у післяопераційну палату або реанімаційне відділення.
Період відновлення після остеосинтезу грудини включає:
Рекомендується уникати підняття важкого, різких рухів руками, глибоких нахилів і фізичних перевантажень протягом 2 місяців. Призначаються дихальні вправи, масаж, контрольне КТ або рентген.
Остеосинтез є особливо корисним для пацієнтів похилого віку, осіб із супутніми захворюваннями, а також у випадках повторних операцій.
Як і будь-яке хірургічне втручання, остеосинтез грудини має потенційні ризики:
Ускладнень вдається уникнути за умови якісної підготовки, досвідченого хірурга та дотримання пацієнтом післяопераційних рекомендацій.