.svg)
Остеосинтез надколінка
Остеосинтез надколінника — це хірургічна операція, метою якої є стабільна фіксація уламків надколінної кістки (колінної чашечки) після перелому. Цей тип ушкодження трапляється внаслідок прямої травми (падіння на коліно, удар) або різкого скорочення чотириголового м’яза стегна. Без оперативного лікування порушується механізм розгинання коліна, що значно обмежує рухливість і впливає на якість життя.
Операція дозволяє точно зіставити уламки надколінника, забезпечити їх фіксацію й відновити функцію колінного суглоба. Виконується із застосуванням сучасних металоконструкцій, які надають достатню стабільність навіть при навантаженні.
У Клініці Симбіотика проводиться остеосинтез надколінка за Вебером – операція, під час якої цілісність кістки відновлюється за допомогою спеціальних спиць та дроту. Втручання виконується лише після ретельного обстеження пацієнта, аналізу скарг та виявлення можливих обмежень.
Види остеосинтезу
Тип фіксації підбирається індивідуально — залежно від характеру перелому, віку пацієнта, рівня фізичної активності та супутніх захворювань:
- Напружувальна фіксація дротом (tension band wiring) — найпоширеніший метод при поперечних переломах. Використовується дріт і спиці для надійної фіксації з можливістю раннього руху.
- Фіксація гвинтами — підходить для вертикальних та косих переломів із малим числом уламків.
- Пластини з гвинтами — застосовуються при складних або багатоуламкових переломах.
- Зовнішня фіксація — рідко використовується, здебільшого при відкритих переломах або в разі високого ризику інфекції.
Покази
Остеосинтез рекомендується у таких ситуаціях:
- поперечні або багатоуламкові переломи надколінника зі зміщенням;
- відсутність функції розгинання ноги в коліні;
- невдале консервативне лікування;
- відкриті переломи;
- потреба в ранньому поверненні до активного життя (спортсмени, військові, працівники фізичної праці).
Підготовка
Перед хірургічним втручанням пацієнт проходить повне клінічне обстеження:
- клінічні аналізи крові та сечі;
- електрокардіограма, флюорографія;
- рентген колінного суглоба в кількох проєкціях;
- при складних випадках — КТ або МРТ для уточнення типу перелому;
- консультації терапевта або інших фахівців (за потреби).
Після цього пацієнта інформують про хід операції, тип фіксації та можливі ризики.
Техніка проведення
Операція виконується під загальним або спінальним знеболенням. Основні етапи:
- Хірург робить доступ до надколінника.
- Уламки кістки зіставляються в анатомічно правильному положенні.
- Залежно від типу перелому встановлюється фіксуюча конструкція (дріт, гвинти або пластина).
- Перевіряється стабільність конструкції при згинанні коліна.
- Рану ушивають, накладають пов’язку або ортез.
У переважній більшості випадків пацієнт може починати рухи вже через кілька днів після операції.
Реабілітація
Відновлення після остеосинтезу надколінника є поетапним:
- перші 1–2 тижні — часткова іммобілізація з дозованим навантаженням;
- раннє підключення до ЛФК: пасивні й активні вправи на розгинання й згинання;
- електростимуляція м’язів, магнітотерапія, УВЧ;
- контрольні рентген-знімки для оцінки зрощення кістки;
- повернення до повноцінного навантаження — зазвичай через 6–8 тижнів.
Суворе дотримання рекомендацій лікаря є критично важливим для уникнення ускладнень і повного відновлення функції коліна.
Переваги остеосинтезу у Львові та Стрию
Пацієнти, які проходять лікування у клініках Symbiotyka отримують сучасну ортопедичну допомогу з орієнтацією на швидке й повне відновлення. Сильні сторони:
- досвідчені ортопеди-травматологи, які спеціалізуються на хірургії колінного суглоба;
- сучасне обладнання та операційні;
- малотравматичні методики з мінімальним болем після операції;
- персоналізовані програми реабілітації;
- уважне ставлення та повний супровід пацієнта на кожному етапі лікування.
Ускладнення, які можуть виникати після операції
Попри високу ефективність, остеосинтез не виключає ризиків. Можливі ускладнення:
- запалення або інфікування післяопераційної рани;
- відторгнення або зсув металевої конструкції;
- затримка зрощення або псевдартроз;
- обмеження згинання або розгинання в колінному суглобі;
- біль або набряк, які зберігаються тривалий час;
- потреба у видаленні імплантів після зрощення кістки.
Кваліфіковане післяопераційне спостереження та правильна реабілітація дозволяють звести ризики до мінімуму.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
