Остеосинтез передпліччя — це оперативне втручання, яке передбачає з’єднання зламаних відламків променевої та/або ліктьової кістки за допомогою металевих фіксаторів (гвинтів, пластин, штифтів або стрижнів). Основна мета — анатомічно точне відновлення структури кісток та забезпечення стабільності для природного зрощення.
Передпліччя складається з двох кісток, які забезпечують складні рухи кисті, включаючи обертання (пронація-супінація). Переломи цієї зони часто супроводжуються зміщенням та порушенням функції руки, тому в багатьох випадках оптимальним методом лікування є саме остеосинтез.
У Клініці Симбіотика виконуються різні види остеосинтезу кісток передпліччя: спицями, пластинами, а також за допомогою установки апарата Ілізарова (зовнішній остеосинтез). Вибір методу лікування залежить від типу та складності перелому, а також стану пацієнта.
Тип фіксації залежить від локалізації, складності перелому та загального стану пацієнта. Найпоширеніші види остеосинтезу передпліччя:
Усі методики мають спільну мету — стабілізувати уламки, відновити вісь передпліччя та зберегти рухливість руки.
Остеосинтез передпліччя призначають у наступних випадках:
Операція дає змогу досягнути максимально точного відновлення анатомії, що критично важливо для запобігання подальшим обмеженням руху чи болю.
Перед проведенням остеосинтезу пацієнт проходить повноцінне передопераційне обстеження:
Також обговорюється вибір методики фіксації, можливі ризики та план реабілітації.
Операція триває в середньому 1–2 години під загальним або провідниковим знеболенням. Основні етапи втручання:
Післяопераційний моніторинг триває 1–3 дні, залежно від складності випадку.
Процес відновлення руки починається одразу після стабілізації перелому:
Тривалість повної реабілітації залежить від типу перелому, обраного способу фіксації та дисципліни пацієнта.
Симбіотика надає пацієнтам можливість проходити лікування за найсучаснішими стандартами.
Основні переваги:
Остеосинтез передпліччя, хоч і є високоефективним методом, може супроводжуватись деякими ризиками:
Зменшити ймовірність ускладнень дозволяє досвід хірурга, дотримання рекомендацій після операції та активна участь пацієнта в реабілітаційному процесі.